Рита була з простої сім’ї, жила у селищі міського типу. Дуже працьовита, добра, дружня. Начебто хороша людина, але ось в класі її за щось не злюбили однокласники. Можливо хтось заздpuв, можливо реально щиро нeнавuдів її всім серцем.
Для дівчини це було важко переживати. Її постійно зачіпали, говорили, що вона не заслуговує на розкішне життя, що у неї ніякого майбутнього не буде. Добре, що батьки багато в чому підтримували, намагалися дати пораду, допомогти якось.
– Тобі просто пощастило, — якось раз сказала їй однокласниця під час змагання між дівчатами. В одному із завдань було сказано про те, що потрібно виконати одне сальто назад. На подив всій школі Рита єдина виконала його ідеально. Це ще при тому, що змагання були проведені між п’ятими та сьомими класами, а Рита вчилася у п’ятому.
– Не могла вона сама зв’язати цей шарф. Тобі явно або хтось допомагав, або матуся сама зв’язала. Ти ж у нас кpuвopyка, хіба ні? – не вірячи в те, що бачить перед собою дійсно зв’язаний шарф Ритою, та ж однокласниця намагалася вивести дівчину на чисту воду. Це був вже дев’ятий клас. Начебто вже всі далеко не діти малі, щоб так себе вести, але все однаково намагалися oбpазuтu дівчину.
– Що ж з тебе буде? Куди йти збираєшся? – запитували у неї однокласники на випускному. Навіть на цьому святі вони сміялися над Ритою, — та вона ж бeздаpна! Ось ми всі тут домоглися успіху своєю працею, а вона… Та вона нічого ніколи не доб’ється.
Рита намагалася це все витерпіти, вона заспокоювала себе думкою про те, що скоро більше ніколи не побачить цих людей, хіба що тоді, коли вона дійсно досягне того, чого бажає та стане набагато успішнішою за своїх однокласників.
Йшли роки, спочатку вдалий вступ до коледжу, пошук там нових друзів, потім вступ до університету, а після дівчина знайшла собі хорошу роботу у Франції. Рита стала відмінним модельєром. Її помітив головний дизайнер Парижу та запропонував співпрацю. Вона почала заробляти такі гроші, які однозначно й не снилися її однокласникам.
Через деякий час дівчина забрала свою рідню до Парижа, де також знайшла своє справжнє кохання. А що стосовно тих заздpіснuх особин, кожен з усіх сил намагався зв’язатися з Ритою та запропонувати зустрітися. Навіть та сама однокласниця, яка їй найбільше заздpuла, пропонувала їй дружбу, вибачалася. Кожен нахабно брехав їй про те, що теж виїхали закордон, теж мають глобальні зарплати. А самі до сих пір сидять в тому селищі та гризуть лікті.
