Сестра подзвонила дуже радісна і сказала, що справи пішли вгору. Я зрадів, що нарешті все залагодилося і ми зможемо повернути батькам гроші, які в них позичали, точніше я позичав, бо сестра не хотіла говорити родині про свої бoprи
Нас у батьків було двоє я та моя старша сестра. З самого малечку вийшло так, що її ставили мені у приклад. Вона добре вчилася, була слухняною та не завдавала батькам жодних клопотів. Я ж, звичайнісінький хлопчик, був дуже непосидючий та галасливий, навчався посередньо, часто встрявав у дитячі суперечки і батьків викликали до школи.
Я часто чув від батьків, що я горе-дитина і от аби я був такий же слухняний як моя сестра. За роки моєї старшої школи у мене склалося враження, що батьки на мені поставили хрест і вже не сподівалися, що з мене виросте щось путнє. Проте ситуація змінилася, коли ми з сестрою стали дорослими. Ми дуже дружили з самого дитинства і вона багато мене прикривала, допомагала залагодити конфлікти, говорила з учителями. А тому коли ми виросли і в неї почалися проблеми, то звісно я приходив їй на допомогу як хороший брат.
А склалося все так, що вона після університету ніяк не могла знайти нормальну роботу, влізла у борги та часто жила у мене на орендованій квартирі. Я ж ще, навчаючись в інституті зміг знайти гарну роботу, сам оплачував навчання і житло, а по закінченню інститут і взагалі відкрив свою маленьку справу.
Про проблеми сестри ми батькам не казали, навіть тоді, коли й моїх грошей не вистачало на їх владнання. Ми не хотіли засмучувати батьків. А тому, коли їй потрібні були гроші, щоб перекрити чергові борги, я попросив у батьків грошей в борг, ніби то на розширення бізнесу. Вони, не дуже задоволено, мені їх дали і сказали, що я зовсім не міняюсь, от був би як сестра, вона вже давно сама живе і нічого не просить у них.
Одного ранку сестра подзвонила, сказала, що справи у неї пішли вгору і вона більше не буде жити у мене. Я зрадів, що нарешті зможу повернути батькам борг і спокійно жити власним життям. Але не тут то було. Сестра просто зустріла якогось чоловіка і стала жити з ним, йому про борги теж нічого не сказала, але й мені його повертати не збирається, навіть слухавку перестала брати.
От тепер не знаю що й робити, батькам правду розповідати не хочу, але борг повертати треба, а в мене таких грошей немає. Подумую взяти кредит, розумію, що буде важко, але буде мені нагадування про мою необачність, щоб наступного разу так не робив.