У кожного в житті є ситуації, які повністю змінюють світобачення: категоричне «ні» змінюється на ствердне «так», знайомить з новими людьми та інше. Студентський період життя чи не найвеселіший і найбільш емоційний. Коли ми вже дорослі, але ще не маємо сімей, можемо жити у власне задоволення, подорожувати та пізнавати світ.
І у моєму житті були чудові моменти, найбільше мені запам’ятався третій рік мого навчання, адже після нього у нас була обов’язкова фольклористична практика, у групі у нас хлопців не було, лише слабка половина людства. Керівником нашої поїздки був досвідчений професор кафедри, якого всі вважали дуже суворим та строгим, а після нашого двотижневого перебування у селах Верховинщини думка кардинально змінилася.
Це був чудовий досвід життя у горах – чи змогла б я виїхати у такі далекі села на постійне місце проживання – сумніваюся до цього часу. Там зовсім інші умови та вимоги до розпорядку твого дня.
Проживши тиждень разом наш викладач домовився про організовану вечерю з сільськими господинями. Таку кількість українських страв я й на найбільших весіллях не бачила: голубці, пироги, банош, гриби, борщ, пляцки…..
Ми були з дівчатами просто подивовані, хотіли віддячити жінкам, зібрали невелику суму коштів і вже коли прощалися намагались їм віддати, та вони сказали, щоб ми навіть не думали таке робити, бо їх це образить. Вони так приймають кожного року групу студентів, які збирають і цікавляться українськими традиціями.
