Сусіди хочуть, щоб на них працювала держава

Наші люди звикли, що держава постійно їм щось винна. Проте, чому? Мабуть, на це питання ніхто відповісти не зможе. Насправді, можна такого не помічати, але ми постійно думаємо, що хтось за нами прибере у дворі, хтось покосить траву, розчистить сніг. Що податки можна й пізніше заплатити, чи й не платити. Держава ж не подруга, яка прийде вимагати назад гроші.

І такі думки навідують усіх: незалежно від віку, статі, місця проживання і так далі.

Ось, наприклад, ситуація з нашого життя. Моя подруга живе в приватному секторі. У них невеличкий, але дуже затишний будиночок.

Вони завжди доглядали територію перед своїм подвір’ям, проте сусіди мали зовсім інші плани.

От влітку їм зробили тротуар новенький. Аня біля свого подвір’я геть усе повичищала, пополола, дерева пообрізала.

Усі могли легко пройти попри її дім, а от сусіди нарікають на державу. Мовляв, комунальники мають займатись цією територію. Щоправда, їм і гірше. Ходять по дорозі з калюжами.

От вже зима. Нещодавно сніг випав дуже сильний. От моя подруга і стояла та розмітала.

Проходила повз сусідка та й каже:

–Зайнятись не має чим? Та прибери своє подвір’я і забудь. Тут держава має хоч в чомусь про нас попіклуватись.

І так прикро якось стало. От чому вона так вирішила?

Чому усі так думають? Чому держава має шматок біля її подвір’я розмітати, хіба на подвір’ї вона сама цього не робить?

Чи хіба вона не для себе це робить, а для когось іншого?

От єдине, що стримує у розвитку державу. Отакі люди, які чекають поки хтось для них зробить те, що потрібно, і нищать усе навколо.

А ви як гадаєте? Потрібно  чекати поки усе готове впаде з неба? Чи самому змінювати усе довкола?

Бо єдине, що для мене не зміниться, то це думка, що держава мені нічого не винна.

 

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Сусіди хочуть, щоб на них працювала держава