Найгірше у проживанні в старому багатоквартирному будинку – це, мабуть, наглі сусіди пенсіонери. Вони озлоблені на весь світ.
А ще дуже неохайні і зовсім не розуміють інших. У нас на сходових клітках розкладені ящики, що належать деяким сусідам. Там вони тримають картоплю, капусту і решту мотлоху, яким зовсім не користують. Особливо, прекрасно, коли це все починає там проростати, гнити, починається спека і весь цей сморід стоїть у під’їзді. Неможливо пройти до хати.
А найгірше звісно те, що вони займають купу місця. А є ще й такі, що собі поробили у два рази більші, ніж решта. Відповідно, каляску дитячу знести неможливо. Іноді навіть з сумкою не можу пройти, щоб не зачепити цей мотлох.
А нещодавно сусідці зле стало. То швидка навіть знести її не могла. Місця не вистачало. Така ж сама історія з меблями чи іншими габаритними покупками до помешкання. Нічого пронести неможливо.
Коли їм кажеш про те, що ці ящики лишні, то сусіди починають скандалити і казати, що мають право робити у своєму під’їзді усе, що хочуть.
А от у сусідньому під’їзді знайома подзвонила куди потрібно. Приїхали, ящики позабирали, ще й пригрозили усім якщо таке повториться, то повиписують усім штрафи.
Справедливо я вважаю, бо під’їзд – не їхня приватна територія. А свої речі нехай на балконі собі зберігають. Там вони справді мають право робити те, що хочуть
От я сварилась нещодавно, так вони мені ще й пригрозили. Наче б то мститись будуть, якщо посмію щось зробити.
Я теж нещодавно подзвонила в спеціальну службу. Приїхали і забрали ті ящики. Побоювалась справді помсти, але виявилось вони теж лякливі.
Прийшли до мене, вибачились. Хоча наступного дня побачила, що мої двері вхідні усі розцарапані. Проте, я вже нікуди не скаржилась. І так не допоможуть.
Хоча добре розумію, що це подаруночок від щирих сусідів.
