Моя дочка живе в іншому місті. Після заміжжя, переїхала у квартиру сватів. Справа в тому, що її чоловік мав там успішну кар’єру і не готовий був усе покинути. От донька і пішла невісткою в чужий дім.
Спочатку її гарно прийняли. Зовсім казали нічого не робити, відпочивати. Вона себе гостею дорогою відчувала.
Далі ставлення свекрухи почало змінюватись. То те попросить зробити, то там допомогти, то десь замінити. І, звісно ж, моя Софія ніколи не відмовляла. Вона взагалі дуже добра завжди була.
От і почали усі їй на голову сідати.
Свекруха постійно завдання дає. А вона ще попереднє виконати не встигала. Сама і зовсім відпочивати стала. Ще й на здоров’я постійно жаліється.
Дочка не хотіла чоловікові жалітись. Увесь час прислуговувала мамі коханого. Вибору іншого не було. Проте, склалась така ситуація, яка усе змінила.
Дочка раптом дізналась, що вагітна. А свекруха, наче сказилась, усе давала і давала завдання без почину. Софії аж погано один раз стало.
От вона таки вирішила з чоловіком поговорити. Не для того, щоб поскаржитись. А щоб він поговорив з мамою. Бо так продовжуватись не могло. Вона ж не служниця якась.
От сваха тільки почула від сина зауваження, то зразу скандал такий підняла, що птахи на дім не сідали. Сказала, якщо не подобається, то забиратись геть.
От нещодавно вони й приїхали до мене. Живемо душа в душу. А я не тільки свою доню бережу, але й зятя, як рідного, люблю.
Чого не скажеш про сватів. Вони все таки з моєї дочки добряче познущались за цей час.
А зять тут ще кращу роботу знайшов, квартиру свою виплачують. І доні скоро народжувати. Ми всі з нетерпінням чекаємо на появу малюка.
