Свекруха напророчила майбутнє з точністю навпаки

Замучена, виморена, худа, бліда жінка з маленьким дитям на руках стояла в черзі в аптеці. Дивлячись на неї, складалося враження, що вона не їла та не спала вже декілька діб поспіль. Чоловік попереду запропонував пропустити її, щоб не мучилася з малям на руках. У черзі ніхто не заперечував, тому Орися швидко купила необхідні ліки та попрямувала до виходу. Якийсь незнайомий чоловік швидко промовив:

– Жіночко, ви бережіться. Ви в себе одна. Та й в малятка теж.

Орися йшла дорогою додому та думала над словами незнайомця. «А й справді, я така втомлена, не пам’ятаю, коли востаннє косметикою користувалася чи на манікюр ходила», – думала про себе жінка. Її привів до тями голосний плач сина.

– Ну ось, знову пів години качати на руках. Коли вже тільки перейде цей біль у животику? – Орися спокійно взяла хлопчика на руки та взялася заспокоювати.

Жінка вийшла заміж у вісімнадцять років. Коли ходила вагітна, то уявляла зовсім по-іншому майбутнє життя. Орися думала, що в будні дні після роботи чоловік допомагатиме їй по дрібницях, а на його вихідних – разом гулятимуть з малечею в парку чи в гості до друзів ходитимуть. У кінцевому результаті, коли появився на світ Арсен, його батько замкнувся в собі, перестав проявляти будь-який інтерес до Орисі.

Коли дружина просила потримати сина, щоб вона хоча б до ванної зайшла спокійно, чоловік навідріз відмовлявся, все спихав на роботу та важливі справи. Спершу жінці було образливо, а потім вона навіть звикла та не просила вже й.

Свекруха неодноразово повторювала їй:

– А мені що думаєш твій свекор дітей носив?? Я всюди встигала: на городі, біля худоби, на кухні. А ти у квартирі не можеш сама з сином впоратися? Не чіпай даремно мого сина. Не відривай від роботи. Бо пройде пару років і через твій тиск взагалі залишишся матір’ю – одиначкою.

Рідних батьків в Орисі не було. Тому дівчина перестала щось говорити своєму чоловіку. Почала часто прогулюватися сама в парку з малюком, насолоджуватися природою та навколишньою красою. Саме там, під час прогулянок познайомилася з молодим хлопцем Ігорем. Якось так легко та цікаво спілкувалися, потім Орися попросила покатати малого в колисці, поки вона збігає до магазину. Ігор погодився, а коли малий розплакався, хутко взяв його на руки та почав забавляти. Орися вийшла з магазину, побачивши таку картину, сльози підступили до очей, та якось стрималася.

Через декілька місяців Орися першою подала на розлучення. Свекруха зі свекром обзивали її всяко, погрожували, принижували, чоловік мовчки підписав папери. А в тендітної Орисі тепер появився справжній захисник, опора та підтримка. Слова свекрухи справдилися, але не Орися залишилася самотньою, а її син…

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Свекруха напророчила майбутнє з точністю навпаки