Батько Тамари п0мер у досить ранньому віці зовсім раптово. Здоровий чолов’яга, який пів життя проїздив по роботах закордоном, завжди добряче допомагав дочці. Влаштував її в престижний університет, повністю забезпечував одягом, харчами та давав гроші на кишенькові витрати. Для Тамари це було неабияким потрясінням, бо тато був її єдиною опорою та підтримкою. Мами вона навіть не знала. Та, як зозуля, залишила дочку наодинці з тоді ще зовсім молодим батьком. Пояснила це тим, що підгузки та суміші зовсім не входили в її плани. Але тато дуже просив народити йому дівчинку, тому так сталося.
Тамари закінчила ледве університет. Благо, що була ще бабуся, татова матір. Вона мала непогані збереження, бо син теж часто підкидав їй грошенят, коли приїжджав з заробітків. Саме старенька оплатила до кінця навчання та постійно телефонувала внучці, цікавилася справами та життям загалом.
Після інституту Тамара знайшла роботу. Нехай не найкращу, проте в теплому офісі. Працювала від години до години, субота та неділя були вихідними. В один зі своїх вільних від роботи днів, Тамара вирішила сходити до клубу. Вперше за пару років після втрати батька, дівчина захотіла вилізти з кокона, в якому жила довгий час. Гарно одягнулася, взула нові туфельки, зробила ефектну зачіску та попрямувала до клубу.
У клубі замовила собі смачний коктейль та салат. Проходив час, дівчині захотілося потанцювати. Легкі рухи, струнка фігура та рівна постава робили дівчину справжньою королевою клубу. На неї нереально було не звернути увагу. Молодий хлопець Андрій відразу ж запримітив красуню. Довго не наважувався підійти познайомитися, але таки запросив на повільний танець. Так розговорилися, Андрій запропонував провести Тамару додому.
Наступного ранку хлопець подзвонив Тамарі, запитав як справи та чи можуть знову зустрітися. Дівчина довго не вагалася та відразу відповіла взаємністю. Зустрічалися вони декілька місяців, потім вирішили з’їхатися. Бабуся Тамари останнім часом переживала, що внучка засидиться в старих дівах. Тому вічно квапила її з одруженням. Проте в плани Андрія та Тамари зовсім не входив штамп та всі ті урочистості. Вони хотіли спочатку спільно пожити, подивитися, що з того вийде.
Ще через певний час молода пара таки наважилися узаконити відносини. Великого весілля не робили, не хотіли витрачатися сильно. Постановили, що запросять найближчих родичів та пару друзів. Жити стали у квартирі Тамари. Місця було вдосталь, бо тато ще за життя поміняв невеличку двокімнатну на простору трикімнатну квартиру в гарному мікрорайоні.
В Андрія залишилася лише мама, батько покинув їх, бо знайшов іншу жінку. Тому він зовсім не цікавився життям колишньої дружини та рідного сина. Хоча Андрія це не надто засмучувало. Тато завжди був непривітним та строгим, доброго слова сину ніколи не сказав. Мама болісно переживала розлуку та зраду, проте з часом заспокоїлася. Після того більше нікого не мала та й не старалася. Вона жила сама в невеличкому будинку, працювала санітаркою та ледве стягувала кінці з кінцями на мізерну зарплату.
Сказати, що між Тамарою та свекрухою зав’язалися дуже теплі відносини було важко. Мама Андрія настільки зневірилася в цьому житті, що створення сином сім’ї взагалі сприймала якось скептично. Вона не говорила нічого, але й не особливо раділа.
Раптово свекруха захворіла та змушена була звільнитися з роботи. Тоді настали взагалі скрутні для неї часи. Андрій з жінкою допомагали, як лише могли. Нарешті Тамара запропонувала свекрусі переїхати до них жити, бо гнатися після важкого робочого дня в інший кінець міста було досить некомфортно.
Спочатку мама довго відмовлялася, але коли сама зрозуміла, що самостійно не впорається, таки погодилася. На перших порах життя плило за звичною течією. Свекруха робила по дому все, що було в її силах. Тамара старалася не обтяжувати її, швидко після офісу забігала до магазину, а потім додому, щоб зготувати вечерю для найрідніших людей.
Та якось Тамара завчасно повернулася з роботи та почула досить неприємну для себе розмову чоловіка та його матері:
– Андрійку, я розумію, що ви одружені, сім’я. Там, може й дітки підуть. Та не надто вкладай кошти в цю квартиру. Половину зарплати завжди відкладай на якийсь рахунок тишком від жінки. Життя неочікувана штука. Раптом розлюбить тебе та прожене. А разом з тобою й мене…
Тамара перервала їхню розмову, зайшовши в кімнату. Весело посміхнулася, привіталася та вдала, ніби не чула про що вони говорили. Дівчині було дуже неприємно чути такі слова, бо хіба вона хоч раз дорікнула свекрусі чимось? Чи просила коли-небудь гроші в чоловіка? Завжди намагалася зі своєї зарплати купляти найнеобхідніші речі в дім.
