– Ти не вигадуй, цінуй та поважай Данила! Таких чоловіків мало в теперішньому світі, повір мені. Я вже прожила довше життя, то добре знаю, що говорю, – так мама повчала свою дочку Камілу, яка вийшла заміж рано, в 17 років. Її обранець був родом з невеликого села, а в столицю, де проживала дівчина, приїхав навчатися на програміста. Потрібно сказати, що Данило був не лише красень та розумник, але й людина з великим серцем. Він ніколи не міг відмовити чи залишити когось у біді.
Коли Каміла познайомилася з хлопцем на дискотеці, то він її не зачепив зовсім. Якийсь був не такий, як столичні мажори. Спокійний, привітний, без зухвалості та дешевих вибриків, Данило поводився врівноважено та цілком по-дорослому. Можливо, взнаки далося й рання втрата батька. Тоді хлопцеві довелося стати за голову сім’ї, бо матір не могла справлятися самостійно з ще трьома молодшими синами. Данило був справедливий, проте строгий та дисциплінований.
Та після першої зустрічі, Каміла з Данилом якось випадково перетнулися в холі університету, перекинулися парочкою слів. Виявилося, що будуть на одному дні народження в спільного знайомого. Там і погодилися, що зустрінуться. Данило очей не зводив цілий вечір з Каміли. Вона, безперечно, відчувала на собі теплий погляд та їй це дуже подобалося. Проте Каміла до останнього грала роль Снігової Королеви.
Після того Данило таки перестрів Камілу ще раз. Відтоді вони почали зустрічатися. Сталося так, що дівчина завагітніла. Данило, як справжній чоловік, твердо заявив, що будуть одружуватися. Мати дівчини бідкалася:
– Така молода, ще ні освіти, ні розуму. Ранні шлюби нічим добрим не закінчуються.
Тато взагалі ходив похмурий, як хмара. Та коли Данило ввійшов до квартири, привітався з батьками, почав розмовляти, помалу сумніви та страхи батьків почали розвіюватися. Настільки мудрим, доречним та розважливим був Данило, що мати навіть сама себе переконала, що дочку віддає в надійні руки.
Жити стали на орендованій квартирі, бо Данило навідріз відмовився мешкати разом з батьками. Хоча квартира в Каміли була чимала. У молодої пари народилася двійня. Ще до появи на світ малюків, Каміла не знала, що робитиме з дітьми, бо їх аж двоє! Вона перевелася на заочну форму навчання, Данило в той час якраз захищав диплом. Хлопець після випуску знайшов непогану роботу. Зарплатня була високою, що з головою вистачало на оренду, нормальне проживання, та ще й примудрялися відкладати на власне житло.
Незабаром Данило придбав автомобіль, записав дружину на курси водіїв, щоб їй легше з малюками було пересуватися містом. Поки він, наприклад, працюватиме. Теща та тесть не могли натішитися зятем, проте все приймали спокійно, без зайвих похвал, щоб не наврочити, як то кажуть.
Коли народилися двійнята, Данило став, мабуть, найщасливішим чоловіком на світі! Та от Каміла суттєво змінилася після пологів. Чоловік працював допізна, то жінка почала вигадувати, що в нього хтось появився. Потім почав брати роботу на дім, то Каміла приносила йому дітей, бо її болить голова, серце, тиск нестабільний тощо. Данило щиро дивувався, бо ж роботи чимало, а до омріяного житла ще трудитися ого-го! Та Камілі не відмовляв. Годував малих, грався, неодноразово готував для себе та коханої. Данило ніколи не смів підняти голос на дружину. Потім ночами доробляв роботу. Ходив невиспаний, виморений, та терпів.
Каміла з Данилом якось зібралися до її батьків в гості. Каміла, як королева, розсілася на диван, нічого не допомагала ні матері, ні біля двійнят. Данило ж літав по квартирі, наче ошпарений. То треба підгузки поміняти, то вже заколисати час, то погратися, то погодувати. Батьки Каміли навіть якось обурено запитав:
– Та де це таке бачено, щоб чоловік ні на хвилину не присів, а ти ввалилася тут, як…
А Каміла все лише губи дула:
– Куди ти так тісно підгузок защіпаєш? Можна співати тихіше колискову, діти будуть боятися, гудиш, як ведмідь. Суміш надто гаряча. Ти можеш ходити тихіше?
Тоді вмішалася вже й матір Каміли. Казала дочці, щоб хоч трішки заспокоїлася, бо чоловік не залізний, поки терпить, то добре. Та чи надовго…
