Теща захотіла відсвяткувати свій ювілей у нас, так як ми живемо у власному будинку. Я думав, що свято і букет троянд влаштують її як подарунок він нас. Та Валентина Петрівна показала путівку до санаторію, яку купила їй моя дружина потай від мене! А я, виявляється, завжди жадIбний до неї

Пару днів тому моя теща відсвяткувала своє 60-річчя. Свій день народження вона захотіла відсвяткувати у тісному сімейному колі. Оскільки ми живемо поряд з нею, Валентина Петрівна вирішила, що ми в усьому маємо їй допомагати. Святкувати в кафе теща не любить, тож їй захотілося домашніх посиденьок на свіжому повітрі. Через те, що вона живе в однокімнатній квартирі, святкування вирішила провести у нас, бо ми з дружиною живемо у власному будинку.

Валентина Петрівна захотіла зробите своє свято у нас. Ну добре, не питання, ми погодилися, адже місця в нашому домі значно більше, чим у неї в квартирі. Потім дружина сказала мені, що накрити стіл повинні ми, тому, що у мами ж свято і вона так хоче. Я поїхав і скупив продукти на святковий стіл, дружина готувала вечерю. Коли приїхав, то цілий вечір простояв біля вогню й смажив для всіх м’ясо.

Тоді я думав, що це і буде нашим подарунком для тещі, бо в магазині витратив на продукти десь 8 тисяч гривень і купив їй ще великий букет троянд. Вже коли гості роз’їхались після застілля, підходить до мене Валентина Петрівна, вся така радісна, аж світиться, та показує путівку в санаторій. Виявляється, що путівка, яка коштує 13 тисяч гривень – це подарунок моєї дружині своїй любій матусі!

Я не те, щоб розізлився за витрачені дружиною гроші, мене просто неприємно вразило, що дружина за моєю спиною робить такі дорогі подарунки, а мені нічого про це не відомо. Коли я спитав у неї, де вона взяла гроші на подарунок, то дружина відповіла, що довгий час відкладала особисті кошти, бо мама дуже просила її звозити кудись підлікуватися. Валентина Петрівна ж поводилася якось зверхньо наді мною, сказала тоді, що тільки донька її й любить, не те, що інші, жадібні мужики.

Після святкування теща зібрала всі свої подарунки з квітами й поїхала додому на таксі, яке викликав і оплатив їй я. Після того ми з дружиною прибирали все, а я тоді мав ще розвозити нетверезих родичів по домівках.

У неї є одна донька, це моя дружина, та один син. Раніше вона мене терпіти не могла, але потім з часом, це якось пройшло. Наче й нормально спілкуємось, але буває на неї щось находить і вона зі мною не розмовляє. А буває й таке, що дружину проти мене налаштовує, каже, що я не поважаю її рідну маму, а значить і її не люблю.

Я, особисто, не вважаю себе поганим зятем. У мене гарна зарплата, я завжди допомагаю тещі грошима, всі ремонти у квартирі їй поробив, техніку для дому купив. Вона ж спілкується зі мною прекрасно, а дружині от чомусь скаржиться на мене, каже, що я для неї коштів жалкую і при зустрічі був з нею не ввічливий.

Буває, теща передає мені привіт при телефонній ромові з моєю дружиною, каже, щоб я не звертав на неї уваги, то вона була в поганому настрої, через те, що син їй не дзвонить і давно не провідує.

Матеріально ж допомагаємо їй тільки ми. Син до Валентини Петрівни й правда дуже рідко приїжджає. Та я його і розумію, бо живе він далеко та й грошей у нього на дорогі подарунки для матері немає. Неодноразово чув, як вона телефонує йому і просить щось купити. Але ж я не винен в цьому, нащо на мене ці образи виливати.

Чи може й справді я чимось ображаю свою тещу і не усвідомлюю цього? Чи може їй сумно жити й вона так розважається, коли ображає мене? Чи їй потрібно від мене більше грошей? Може, тоді вона подобрішає і не буде кусатись? Порадьте мені, як налаштувати зв’язок з тещею? Не хочу, щоб дружина засмучувалась і ображалась на мене через те, що її мама весь час не задоволена мною…

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Теща захотіла відсвяткувати свій ювілей у нас, так як ми живемо у власному будинку. Я думав, що свято і букет троянд влаштують її як подарунок він нас. Та Валентина Петрівна показала путівку до санаторію, яку купила їй моя дружина потай від мене! А я, виявляється, завжди жадIбний до неї