Вадим та Олеся познайомились на роботі – в них одразу виникла симпатія. Вони часто проводили разом час: походи у кіно, ресторани, прогулянки та поїздки на відпочинок. Пара вирішила не поспішати та не хотіли жити разом до весілля – їх все влаштовувало. Але якби Олеся знала, що за помилку вона робить.
Через пів року зустрічань Вадим зробив пропозицію, а ще через три місяці вони відгуляли весілля. Щоб зекономити гроші й, в майбутньому, придбати свою оселю – закохані вирішили жити у Вадима і його мами. І, спочатку, все було ніби нормально – за виключенням того, що чоловік у побуті не вмів нічого. Виявляється, його мама і прасувала, і готувала, і збирала йому речі. Чоловік не вмів, навіть, посмажити яєшню так, щоб вона не згоріла. Це була перша неприємна несподіванка для Олесі.
Другою виявилась його мама. Вона тільки в анекдотах читала, які свекрухи бувають – виявляється у житті теж такі трапляються. І Олесі «пощастило» саме з такою. Марія Іванівна постійно контролювала їх – витрати, куди вони йдуть, що їдять і чому Олеся не так добре дбає за Вадима. А все тому, що невістка не завжди готувала сніданок, не складала чистий одяг для її синочка і взагалі вважала, що Вадим достатньо дорослий, щоб самому собі налити супу, який вона приготувала. Чоловік же поводився як капризне дитя – стогнав, що має все робити сам і що мама йому не такий борщ готує, і труси не такі купує, і, взагалі, Олеся не дбає про нього. Свекруха теж не відставала – підливала масла у вогонь.
Олесі «вистачило» на пів року – далі вона мовчки зібрала речі та подала на розлучення. Невдале сімейне життя сприйняла як урок, який запам’ятає на все життя.
