У громадському транспорті можна стати свідком дивних історій: інколи веселих, а інколи – не дуже. Найбільше я не люблю спостерігати за сварками та сутичками збоку пасажирів, а ще між ними та кондукторами.
Нещодавно у нашому місті ввели картки для проїзду. Їх потрібно щоразу сканувати, одразу, як зайшов до транспорту. Великим плюсом стало те, що упродовж пів години можна змінити маршрут цілком безоплатно, однак це не скасовує те, що у новому автобусі потрібно знову просканувати картку. Через це часто відбуваються суперечки між контролерами та пасажирами.
Сьогоднішня поїздка віддзеркалилася у моїй пам’яті найбільше. До транспорту зайшов чоловік, років 30-40, доволі молодий у сучасному вимірі. Йому не пощастило, що вже на наступній зупинці зайшли контролери, які перевіряють квитки та відскановані картки проїзду.
– Мужчина, ви не оплатили проїзд!
– Я все оплатив! Приклав вашу дурну картку 20 хв назад до валідатора, що ще потрібно?? Проїзд протягом 30 хвилин ж безкоштовний! – підняв одразу галас незнайомець.
– Ви не прикладали картку саме у цьому автобусі? Значить я повинна виписати вам штраф, адже ви зобов’язані це робити на кожному маршруті, який змінили.
– Який ще штраф?! Та що ви собі дозволяєте? Я все оплатив, а ви мене ще змушуєте оплачувати якийсь штраф?? Та пішли ви!!!…
Думаю, у всіх навколо з’явилося неприємне відчуття від його крику. Було жаль дивитися на безпомічне обличчя жінки, котра була повинна оштрафувати чоловіка. Він вже ж вибіг та зупинці, так і не виконавши обов’язок…
От скажіть, хіба так важко зробите те, що повинні? Всього лиш потрібно дотримуватися правил…
