У моєї тітки сталась біда – вона зламала ногу і тому не могла сама ні пересуватись, ні потурбуватись про себе.

Тому всі ці питання я взяв на себе, але, як виявилось, дарма – мене звинуватили у нахабстві та бажанні збагатитись коштом тітки.

Ольга Валеріївна, старша сестра мого батька, жила сама – дітей у неї не було, а з чоловік розлучилась вже років 10 тому. Більше вона особисте життя не влаштовувала, адже була певна, що в її віці, а їй вже було під 70, не час про таке думати – її головні турботи це господарство, дача та серіали. І так вона жила сама – ми заходили у гості тільки на свята, але вона й не дуже тим переймалась. Тітка не любила гамір, багато гостей і віддавала перевагу тихому та спокійному відпочинку.

І була в Ольги Валеріївни двокімнатна квартира в столиці та невеличка дача за містом. Влітку вона проживала у власному будинку, а квартиру давала в оренду – зайві гроші до пенсії не завадять. Так і жила і ні про що не думала. Та якось з нею трапилась неприємність – вона впала та зламала ногу і відповідно їй довелось сидіти вдома. Ні у магазин не можна сходити, ні їсти приготувати. І я вирішив допомогти тітці – привозив їй їжу, прибирав та інколи тішив компанією, щоб вона не сумувала. Я не претендував на її майно, адже сам добре заробляв – мав власну справу, давно придбав хорошу квартиру та авто. Тобто ні її квартири, ні дачі мені не треба було. І тітка про це знала. Я допомагав просто так. Та це не сподобалось молодшій сестрі Ольги Валеріївни та її доньці, іншій моїй тітці та двоюрідній сестрі, які вже давно чекали, що тітка перепише свою квартиру на них. Але чому вони так вирішили – не зрозуміло. Марина, моя сестра, не поспішала ні допомагати тітці – вона, навіть, не телефонувала, щоб запитати за її здоров’я.Зате вона зібралась заміж і чомусь була певна, що тітка пустить її жити у квартиру, а сама переїде на дачу.

Але, коли вони дізнались, що я допомагаю тітці – почались скандали та сварки. Вони вимагали, щоб я віддав їм ключі й взагалі не приходив до Ольги Валеріївни. Марина кричала, що я хочу прибрати все майно до своїх рук і тому так турбуюсь про тітку. Вони почали телефонувати мені та погрожувати, шантажувати й стверджувати, що я хочу обікрасти тітку і вони напишуть на мене заяву до поліції.

Дійшло до того, що вони почали приходити до тітки та наговорювати на мене різні неприємні речі. Вони намагались переконати тітку, що я планую підробити документи та вже готуюсь продати її квартиру. Що я по-тихо краду цінні речі з її дому, а на дачу заселив своїх друзів.

Добре, що моя тітка мені довіряє і знає – я на таке не здатен. А от в тому, що її молодша сестра та племінниця не дуже добрі люди – Ольга Валеріївна не сумнівається. Вона просто вигнала їх з квартири та сказала, що не хоче їх бачити. І щоб Марина навіть не сподівалась, що вона пустить її до себе жити – цього не буде ніколи.

Тітка з сестрою були страшенно злі на мене, але нічого вдіяти не змогли.

Оцініть статтю
Червоний камiнь
У моєї тітки сталась біда – вона зламала ногу і тому не могла сама ні пересуватись, ні потурбуватись про себе.