Всім привіт, мене звати Катерина і я уже третій рік навчаюся на театральному. Сьогодні хочу вас розказати, як проходили вступні екзамени та як мені в цьому допомогла українська мова.
Перед тим як проходити відбір, я дуже переймалася. Кожен повинен був обрати твір для виступу перед екзаменаторами. Це могла бути проза, або балада, якась поема – все на наш розсуд. Окрім того, потрібно бути готовим до додаткових запитань, наприклад, хто улюблений телеведучий, чи якого композитора найбільше любиш слухати у вільний час. Мене взагалі лякали, мовляв, будь готова декламувати вірш та одночасно танцювати вальс.
Я обрала твір українського автора, маловідомого, щоб щось піднести оригінальне. Це був липневий ранок, спека неймовірна. Ще до виступу, вже відчувалася напруга та жар. У самому залі навпаки – стояла сирість та прохолода. Я потрапила немовби в інший світ.
Виступ пройшов чудово, попри мої коліна, які тряслися безперервно. Мене ще попросили прочитати байку Глібова «Гадюка і ягня» та монолог Жанни Д’Арк. Після завершення цього дійства, викладачі пильно дивилися на мене й раптом промовили:
– У вас така чиста та приємна українська мова. Дивовижно, раніше такого я практично не чув. Звідки ви?
– Я із Західної України, місто Івано-Франківськ.
– Ви все життя розмовляли українською?
– Так, від народження, як і все моя сім’я.
На секунду ці питання мене здивували, а потім я згадала, що знаходжуся у Києві, де рідну мову вже й не так часто можна почути. Тому така впевнена і чиста українська – невеличке чудо.
Мене прийняли без жодних додаткових конкурсів. Як думаєте, мова допомогла мені в цьому?
