– Така молода, а вже з дитиною, — шепотілися літні жінки кожен раз, коли Нора виходила зі своєю молодшою сестрою погуляти на дитячий майданчик.
– І що ти тільки думала, люба? – не втрималася вже одна з них й звернулася до дівчини.
– Це моя молодша сестра. Досить вже, дістали, — та фиркнула їм у відповідь, навіть не побоялася, тому що бути єдиною людиною в житті цієї дитини, який повинен її як слід виховувати та утримувати, це робота не із легких.
– Яка не вихована! Ну видно, що нагуляла, — жінки продовжували своє, але дівчина вже не звертала на це увагу й вона з сестрою швидко пішли додому.
Життя у них не дуже солодке. Тата не стало з-за раку легенів, коли Норі було п’ять років, а її мати була вже вагітна молодшою сестрою Сонею.
Пізніше їх рідна мама після того, як народила почала вести не здоровий спосіб життя. Це тривало досить довго, поки вона не відмовилася від власних дітей, назавжди зникнувши з їхнього життя.
На щастя, Норі виповнилося вісімнадцять років, коли ця відмова була написана її матір’ю. Дівчині вдалося зробити так, щоб її сестру не забрали до дитбудинку.
– Нора, нумо пограймо! – підбігла Соня до сестри з ляльками в руках.
– Вибач, не зараз. Мені треба працювати, — повернувши свою голову від монітора ноутбука в сторону Соні, відповіла дівчина.
– А що ти робиш?
– Мені потрібно зробити так, щоб ось ця кнопочка змінювала колір, бачиш? – Нора вказала пальцем на монітор, там красувався сайт, над яким дівчина працює другий місяць.
– І що потрібно для цього зробити? – запитала Соня.
– Потрібно… Дуже постаратися, — посміхнулася Нора у відповідь, тому що таке розповідати тринадцятилітній дитині зарано, — та взагалі, тобі не потрібно вчити уроки?
– Не хочеться. Я не розумію математику, — обурилася молодша сестра.
– Хочеш, допоможу? І тоді ми пограємо.
І так проходив майже кожен вечір. Важко поєднувати роботу, своє навчання в коледжі та час для Соні. Старша сестра дуже втомлювалася й завжди лягала спати без задніх ніг.
Ідея створювати сайти Норі прийшла на думку спонтанно. Вона навіть подумала: «хм, а чому ні? Можна спробувати, не думаю, що в цьому є щось складне». На початку все було нормально, поки замовники не почали вимагати того, що було для дівчини чимось нереальним.
Але вона намагається заради своєї сестри, сидить з ранку до ночі на вихідних, а Соня спостерігала за нею та весь час нагадувала про відпочинок:
– Я тобі зробила чай. Будь ласка, зроби перерву.
– Дуже дякую. Що б я без тебе робила?
– Сиділа б далі, встромивши носа в цей монітор, — констатувала факт сестра, — може я можу чимось тобі допомогти?
– Навіть не знаю. У твоєму віці мало, хто з дітей на таке здатний, — натякнувши на свою роботу, відповіла Нора.
– Тоді пошукаймо мені іншу роботу. Ту, з якою я зможу впоратися.
– Та ні. Я не хочу, щоб ти потім сильно втомлювалася, як я та ледве встигала по навчанню.
Соня тільки промовчала, а сама думала, як би допомогти своїй сестрі. Єдине, що спало на думку, так це роздача листівок.
– Так, скільки, говориш, тобі років? – перепитала жінка у Соні, до якої звернулася та з приводу роботи.
– Шістнадцять, — дівчинці пощастило, у свої роки вона виглядала старшою.
Пропрацювала Соня досить довго. У неї вийшло заробити свої перші гроші й вона миттю побігла хвалитися Норі.
А ось, що з приводу тієї жінки, вона довідалася у Соні про їхнє становище з сестрою та вирішила їм допомогти. Незабаром вони всі дуже здружилися та вона стала для них новою мамою.
