Часто через незнання мови можуть виникати певні непорозуміння. Ось, наприклад, нещодавно я з таким зіткнулась в магазині.
Мене звати Олеся і я вже 16 років проживаю закордоном. Моєю домівкою стали Сполучені Штати Америки.
Живу я тут так довго, незважаючи на досить молодий вік (бо ж нещодавно виповнилось мені 26), з поважних причин.
Колись мама одружилась з поважним американцем, з яким познайомилась на роботі. І він забрав нас обох до себе.
Мій біологічний тато зник, коли дізнався про вагітність мами, тому цього чоловіка я не знаю. Вітчим став мені дуже й дуже рідним. А нещодавно і я сама вийшла тут заміж за американця. І живемо ми дуже щасливо.
Звісно, перше, що ми з мамою зробили після переїзду – це почали вдосконалювати свою мову. Для мене це знак поваги до жителів тієї країни.
Іноді й туристам варто хоч трішки володіти мовою країни, в яку вони їдуть, або ж хоча б триматись перекладача у групі.
Прибігла я нещодавно в наш магазинчик неподалік від дому. Там недалеко знаходиться зупинка для туристичних автобусів, які привозять іноземців з аеропорту.
Ось тут і попався один з туристів.
Це був чоловік. Виповнилось йому приблизно років сорок, можливо трішки більше. Мови, звісно ж, він не знає, і вирішив показати дружині, яка бубніла поруч, що усе розрулить.
Проживали ми, до речі, у Флориді. Ось я й притихла, слухаю, що робитиме цей чоловік. Він підійшов до американських підлітків і почав запитувати: «Ду ю нов? Ю біч?».
Він, авжеж, хотів спитати щось про пляж, проте підлітки сприйняли це на свій рахунок і вирішили поквитатись з іноземцем.
Так би його й побили, якби я не втрутилась і не стала перекладачем у такій важкій ситуації.
Тож моя вам порада: коли їдете колись і не знаєте мови – будьте дуже й дуже обережні!
