Знаєте, я люблю дітей, просто не геть усіх. Вже зрозуміла, що найбільше мені подобаються чемні дітки.
А дехто іноді нагадує мені маленьких чортенят. Я не розумію, чому батьки ігнорують таку поведінку. Ось, наприклад, сьогоднішня історія.
Йду собі додому, повертаюсь з міста, бо мала деякі справи. Бачу, у дворі діти гуляють, та це ще не все. Якась сутичка біля мого під’їзду.
Підходжу ближче. Сусідська дівчинка Анничка плаче і просить віддати портфель. А якісь хлопчаки його перекидають з рук в руки. Мабуть, поверталась зі школи і вони її перейняли.
Я обурилась і поспішила на допомогу. Хлопчаки ровесники Аннички, тому їм не більше 12 років.
Один з них ще й обзивався, і де мене обурився, коли я сказала аби негайно припинив так поводитись.
Збоку на лавочці сиділа жінка. Коли побачила, що я говорю з хлопцем заговорила: «Синку, йди сюди.» Я була шокована.
Невже вона не бачила що відбувається? Невже не могла спинити свого сина. Та й тим паче, коли він ображав дівчинку. Я не розумію як так можна.
Жінці я сказала, що думаю, хоча сумніваюсь, що вона зрозуміла. Якщо дитину до цього не виховала, то й далі нічого не зміниться. Дівчинку я провела додому. Шкода, що хороші дітки страждають через неправильне виховання і невмілих батьків.
