Мені пощастило зі свекрухою – Ніна Павлівна хороша, привітна та неконфліктна жінка, але є одне «але» – вона дуже часто любить маніпулювати. Тільки-но я не хочу виконати її забаганку, чи не прислухаюсь до поради – одразу починає плакатись, що я її не поважаю та не ціную. Хоча насправді це зовсім не так. Інколи такою поведінкою вона мені нагадує малу дитину, яка хоче обхитрити батьків, щоб отримати бажано.
От на днях свекруха вирішила, що на ці вихідні ми повинні поїхати на дачу. Все б нічого, якби у нас не було інших планів – у суботу ми йдемо до друзів на новосілля і про це вже давно попередили маму. Та вона чи то забула, чи то зробила вигляд – почала наполягати на поїздці за місто, щоб відпочити.
– Ви взагалі не прислухаєтесь до моїх побажань – я не хочу всі вихідні провести у місті на самоті.
– Ніна Павлівно, обіцяємо поїхати на наступні вихідні, але точно не цієї суботи.
Жінка розплакалась та пішла до своєї кімнати, грюкнувши дверима. Спочатку я робила вигляд, що не помічаю того, що вона плаче, але потім вже було важко це ігнорувати – свекруха робила це театрально голосно. Довелось піти й поговорити.
Як виявилось Ніна Павлівна просто привертає увагу до себе – відчуває вона себе самотньою. Просто і я, і чоловік більшість часу проводимо на роботі, або з друзями, а свекруха часто залишається сама – вона живе з нами вже майже рік, відколи втратила чоловіка. Мені стало шкода її і я вирішила частіше «витягувати» маму на прогулянки чи походи на каву – я їй це пообіцяла.
