Одного разу викладач прийшов до своїх студентів на пару. Він побачив певну байдужість. Справді, кому могла бути цікава англійська мова на Факультеті фізкультури.
Та потрібно було все ж провести першу ознайомчу лекцію. Студенти займались своїми справами і мало звертали увагу на чоловіка. Він вийшов і це перше, що здивувало молодих людей.
Повернувшись за кілька хвилин, приніс з собою пакет і розпочав говорити:
–Знаєте, можливо, ви не використаєте усі граматичні часи англійської мови, проте, я хочу розповісти вам те, що може допомогти у житті будь-кому.
Студенти зацікавились, проте дехто і досі скептично дивився на професора і не розумів, що відбувається.
На стіл викладач поклав трилітрову банку і засипав у неї спочатку камінці, потім квасолю, а далі пісок.
Після кожного досипання перепитував молодих людей чи вважають вони цю банку повною. Вони весь час погоджувались. Проте, наступні додатки були дрібнішими і заповнювали простір між попередніми.
Після піску, однозначно банка наповнилась остаточно. І студенти вже зрозуміли це. Проте і досі не розуміли що професор мав на увазі.
Тоді, чоловік пояснив: банка – це життя, камені – його найважливіші етапи (сім’я та друзі), квасоля – матеріальні речі (дім, робота, гроші), пісок – інші життєві дрібниці. Дуже важливо вміло розставляти пріоритети.
Якщо покласти на перше місце різні дрібниці, то не вистачить місця на найважливіші речі.
Тож пам’ятайте, що у ваше життя вміститься все, якщо не забуватимете про сім’ю, друзів та рідних.
Проте, далі професор усе залив водою, і вона теж туди помістилась.
Студенти спитали що символізує вона? А він сказав, що завжди у цьому всьому потрібно знайти час для звичайного відпочинку.
