З цією передсвятковою метушнею важливо не забувати про своїх рідних і піклуватись про них. Розповім вам історію, яка трапилась зі мною та моєю сім’єю минулоріч.
Так у нас заведено, що всі свята ми проводимо разом у родинному колі. Ось такі ми дружні та тримаємось один одного – нас так навчили бабуся з дідусем. Вони щоразу готують щедрий смачний стіл для всіх і дуже раді коли всі збираємось. Я завжди знала, що в любій ситуації можу звернутись до них і бабуся з дідусем дадуть мудру пораду чи настанову. За це їх дуже люблю та поважаю.
Ми готувались прийти у гості й Новий рік святкувати разом, але раптом пролунав дзвінок. Це була бабуся, вона в сльозах сказала, що дідусеві стало погано і його забрали в лікарню. Вже за 5 хвилин уся родина зібралась в лікарняній палаті та випитувала про стан здоров’я дідуся. Благо, все обійшлось і його після приймання медикаментів відпустили додому, але такого страху як тоді ще ніхто не відчував.
У цей Новий рік були дуже змішані відчуття – з одного боку раді, що все добре, а з іншого – хвилювання не покидали нас. Тоді, під час бою курантів до мене дійшла істина з якою хочу з вами поділитись. Зрозумійте, ніхто не вічний і рано чи пізно кожна людина помре, тому важливо спілкуватись з рідними, зізнаватись у любові та просто цінувати кожну мить життя.
А після цього випадку, наша родина стала ще згуртованішою і дружнішою. Тепер ми більше допомагаємо бабусі з дідусем та насолоджуємося кожною хвилиною проведеною разом.