Я народилась у сім’ї повній любові і турботи, в мене 3 сестрички, мама з татом і бабусі з дідусями. Ми дуже дружні і мої батьки ніколи не сваряться, я точно такого ніколи не чула. Зараз я вже доросла і шукаю собі такого чоловіка, з яким у мене буде така ж сама сім’я. Проте, нещодавно я дізналась, що так було не завжди, а мій тато взагалі не хотів, аби я з’являлась на світ.
Бабуся розповіла мені, що коли мої батьки були молодими, тато сказав мамі, що дуже хоче сина. Мама пообіцяла, що обов’язково народить йому його. Першою з’явилась дівчинка, тато засмутився, але сказав що наступним буде син. Та і наступною теж народилась дівчинка, тоді тато вже розчарувався і сказав – остання спроба, не буде хлопця – вони з мамою розійдуться. Я не розумію як так можна було сказати, але мабуть тато дуже хотів сина. Проте всіх моїх сестер він дуже любив. Навіть коли третьою теж народилась дівчинка.
Тоді тато сказав, що більше дітей не буде, бо вже не сподівався на сина. Довгих 7 років так і було, та одного разу мама таки завагітніла знову.
Бабуся мені розповіла, що тоді в очах тата з’явилась надія, і, мабуть, у всіх інших також. Адже було страшно уявити, що було б якби це знову була дівчинка.
І як ви мабуть вже зрозуміли, в маминому животику ріс не хлопчик. Після узі мама прийшла і сказала тату новину, той так розізлився, що навіть сказав мамі робити аbорт. Всі вмовляли тата заспокоїтись, казали що в нього і так 3 дівчаток, і він всіх любить до нестями, і наступну дитину також полюбить. Але той вперся і не хотів ще одну доньку. Проте мама пішла йому наперекір, вирішила народжувати. Тато почав сильно пити, не допомагав мамі ніяк і вони навіть не розмовляли. Діло йшло до розлучення, та моя мама сподівалася на краще.
В день, коли мама поїхала народжувати тато не приїхав до неї, не підтримав її, тоді, каже бабуся, всі зрозуміли що він не заспокоїться. Але мама повернулася додому зі мною, підійшла до батька і мовчки дала мене потримати. Тоді він і розтанув, на очах з’явилися сльози і він поцілував мене в лоб, поцілував маму, і тоді в домі знову з’явилась любов і турбота.
Скільки я живу, ніколи б не могла і подумати, що тато не хотів, аби я народилась. Інколи мені навіть здавалось, що він любить мене більше за моїх сестер. Але потім з’явився той, хто зробив його остаточно щасливим. Через рік після мого народження мама народила мого братика, п’яту дитину в сім’ї, і , як ми всі жартуємо, улюблену татову дитину.
По секрету мама мені розповіла, що насправді вона хотіла 4 доньок, але і не думала що таке колись станеться, знаючи що тато так хотів сина. Але доля вирішила пожартувати над татусем, або мама все-таки щось знає