Майже 10 років назад я переїхала до Франції. На той момент мені було уже 20 років, а мову взагалі не знала. Довелося вчити уже на місці. Проблема у тому, що за весь рік перебування у новій країні, я так і не змогла підвищити рівень своїх знань французькою мови, допоки не зрозуміла справжню причину.
Розпочну з того, що з 18 років працювала віддалено графічним дизайнером. Заробляла непогані гроші і не була прив’язана до одного місця. Оскільки володіла непогано англійською, часто могла собі дозволити подорожувати, не відриваючись від робочого процесу. І ось, одного дня мене запросила подруга переїхати до неї у Париж.
Ми дружили ще з 2 класу школи, однак, коли нам було по 13, вона разом із батьками переїхали саме до Франції. Від тоді наш зв’язок був лише завдяки соціальним мережам, дзвінкам та листуванню. Ми так і залишилися найкращими подругами, не зважаючи на відстань.
Так от, прибувши до нового місця проживання, стало зрозумілим, що моя англійська є недостатньою для повноцінного перебування і відчуття, немов не просто гість, а вже місцевий житель. Я записалася на спеціальні курси, придбала чимало книг, стала дивитися фільми. Проте через рік рівень мови так майже й не підвищився.
Гуляючи із подругою у центрі черговий раз, мене просвітило. Як я вивчу французьку, якщо увесь вільний час розмовляю українською? Мені просто немає часу дійсно практикуватися…Тоді попросила подругу спілкуватися зі мною виключно французькою. Як би це не звучало, але рідну мову довелося майже виключити зі свого життя.
Уже за три місяці я добилася більшого результату, ніж за попередній рік.
