Мені завжди хотілося досягти бажаного. Мої батьки мені в цьому допомагали. Я досить довго та наполегливо йшов до своєї мети. Були злети та падіння, про які я зараз розповім.
У школі я був ще тим ботаніком, майже весь клас буквально ненaвидів мене за це, ніхто не хотів зі мною дружити. Але не дивлячись на це у мене вийшло закінчити добре школу та піти до університету. Єдине, з чим у мене там не складалося, так це романтичні відносини. Всі дівчата вважали мене занудою, нікому не було діла до мене.
Так я і відучився в університеті, до мене всі зверталися тільки тоді, коли щось було потрібно. Коли я знайшов собі роботу, то вирішив, що треба якось втихомирити в собі ботаніка хоч трохи та стати більш товариським, веселим. Це подіяло і я зміг познайомитися зі своєю майбутньою дружиною.
Весілля не було, ми тільки розписалися й відразу поїхали на медовий місяць до Єгипту. Дітей довго не було, але трохи пізніше у нас народилися близнюки. Було потім важко утримувати їх, адже на роботі почали різко скорочувати працівників, а мені урізали зарплату.
В один день зі мною зв’язався мій друг зі школи Ваня Чебрицин. Він був єдиним, з яким я міг нормально спілкуватися в класі, він найпростіший хлопець, йому навіть було цікаво слухати мої розповіді про космос або якісь рослини. Ванька мені повідомив про зустріч випускників та попросив мене прийти.
Над своїм зовнішнім виглядом я не особливо морочився, втім, як і завжди. За це, до речі, моя дружина мене й покохала. Всі однокласники, включаючи Ваню, приїхали на дорогих машинах, а я — на метро. Було навіть трохи ніяково перебувати поруч з ними. Клас у нас великий, тому більшість дуже сильно змінилася: хтось схуд, хтось погладшав, хтось зробив пластику обличчя. Дівчата виглядали майже однаково, тільки за манерою спілкування відрізнялися. І, як завжди, ніхто мене й помічати не хотів, тільки Ванька у мене багато чого розпитував.
До такого відношення до мене я встиг звикнути, тому не сильно засмучувався.
До речі, після цієї зустрічі випускників в моєму житті почалися кардинальні зміни. Спочатку у нас з дружиною на роботі змінився керівник, відповідно той взяв все у свої руки та компанія почала розвиватися. Пізніше нас підвищили на посадах, тому зарплата стала вище. Чесно кажучи, я цього ну ніяк не очікував та від шоку навіть не знав, куди подіти такі гроші.
На щастя, моя дружина дуже активна людина, вона змогла знайти застосування наших грошей. Через деякий час ми змогли дозволити собі таке, що мені тільки уві сні снилося. Я зміг собі зробити операцію на очах, тому що мій зір був дуже поганим. Дружина зайнялася нашими гардеробами, я їй повністю довірився у цьому плані, адже мало чого розумів у моді.
Як не дивно, одразу після нашого стрімкого підйому вгору, мені знову зателефонував Ваня та повідомив про нову зустріч випускників. Тут то я поза жодними сумнівами погодився й впевнено прийнявся за приготування до цього зібрання.
Чого мені й варто було очікувати, через те, що я виглядав не як якийсь бомж, зі мною відразу ж почали заводити різні розмови по типу де я купив машину, як у мене вийшло зняти окуляри й, так далі. Моїм однокласникам було дуже цікаво все це дізнатися, а ось я не виявляв ніякого бажання з ними спілкуватися. Тільки з Ванею я міг вільно поговорити й все.
Та ось, на скільки іншим це не сподобалося, що я вже чув, як вони почали мене обговорювати та поливати брудом:
– Хизується! Машина у нього явно беушна. Та й вигляд у нього безглуздий, що за туфлі він на себе начепив, божевільний.
Поки слухав це все, я зумів багато чого зрозуміти. Ось, припустимо, раніше мені дуже подобалася однокласниця Лідка, але вона не хотіла зі мною контактувати через те, що носив окуляри та був занадто розумним для неї. А зараз я бачу як вона старанно прикриває свої синці на тілі, які були отримані в результаті сварки зі своїм чоловіком-тираном.
– Всі вони не заслуговують твоєї уваги, — весь час повторював мені Іван.
– І ти правий, я цих людей бачу наскрізь, кожному з них зараз живеться не солодко.
Я повністю впевнений, що дожив до цього моменту не дарма. Я вдячний собі за те, що не опустив руки та вперто йшов до своїх цілей. В результаті цих всіх старань я тепер маю чарівну дружину, яка приймає мене таким, який я є, вона теж, як і Ванька в захваті від моїх наукових оповідань, у мене є двоє чудових діточок та відмінна робота. Отримавши все це я, як і раніше, залишився людиною й цьому я шалено радий.
