Нещодавно я поїхав у справах в обласний центр. Коли випала вільна хвилина, зайшов у місцеве кафе, щоб перекусити та трохи зігрітися, бо взимку на вулиці чекати холодно і неприємно. Зробивши своє замовлення зайшов у соціальні мережі дізнатися що нового твориться довкола, як нараз зчинився крик, навіть нецензурні слова проскакували у монолозі молодого чоловіка років близько тридцяти п’яти. Не почути про що йде мова – було просто нереально. Усі клієнти закладу просто мовчки спостерігали за розвитком подій.
З усього почутого, я зрозумів, що чоловік замовив якусь страву із меню, офіціантка, яка його обслуговувала все записала, а через якийсь час прийшла, перепросила і повідомила, що цієї страви у меню вже нема. Просто старе меню ще не встигли замінити на нове.
Цей молодий чоловік поводив себе дуже грубо і зухвало. У свій монолог вставляв навіть нецензурну лексику. Щось там кричав типу: «Та ти взагалі знаєш хто я?» Він швидко покидав заклад і навіть не мав на думці розплатитися за те, що вже з’їв. Просто встав і з криками вийшов геть із кафе.
Та з ким не буває, про цю ситуацію я одразу забув, бо ми всі люди, маємо здатність емоційно реагувати на речі, які нам неприємні. Хоча є різні варіанти як можна себе повести, той молодий чоловік, напевне, просто не тримався і дав волю злості.
Через кілька місяців я їхав у справах в одну із державних структур для отримання певних документів для бізнесу. Чекаючи у коридорі своєї черги, щоб зайти у потрібний мені кабінет. Тишу у стінах державної установи почулися крики, які доходили саме із того кабінету, до якого я мав потрапити. Тут відкрилися двері та вийшов молодий чоловік із криками та погрозами у бік працівників…. І що ви думаєте? Так – це той самий хлопець, що не так давно вчинив конфлікт із персоналом у кафе.
Ця несподівана зустріч наштовхнула мене на думку. Чому є люди, які можуть: культурно, делікатно довести свою думку, не ображаючи й принижуючи оточення. А є інша категорія людей: незважаючи мають рацію вони чи ні – будуть кричати й доводити, що вони праві, хоча це не так.
Невже так важко, посміхнутися, вдихнути глибоко повітря, перевести подих і все мирно вирішити. Не псувати нерви собі та навколишнім.
Давайте, з позитивом ставитися до життя, щоб він бумерангом повертався до нас!
