Нещодавно мама розповіла мені історію своєї подруги дитинства, яка зараз із сім’єю проживає за кордоном. Вони із Тамарою із пелюшок виростали разом, потім садок, школа і навіть разом в університет вступили, тільки мама завершила навчання, а подруга – ні.
Дівчата ділилися усіма секретами одна з одною, своїми мріями та планами на життя, були такі близькі, як сестри. Я завжди думала, що у пані Тамари у житті все складалося ідеально, та це було не так.
Коли подруги навчалися у випускних класах, то перед ними постав вибір майбутньої професії. Вони обоє любили біологію, та й хімія легко давалася, тому вибір був очевидний – медичний університет. Оскільки у нашому місті такого навчального закладу нема, то відвезли документи в обласний центр. Бали атестату були високі, що у мами, що у пані Тамари, екзамени вступні випробування пройшли успішно, незчулися, як вони уже стали студентками.
Далі почалося цікаве, буремне студентське життя у гуртожитку, нові знайомства, симпатії, перші серйозні стосунки. Саме у період навчання познайомилися мої батьки, від того часу вони разом. А це вам не мало – понад двадцять років.
Життя тьоті Тамари склалося не так вдало, як у моїх батьків. Познайомилася вона зі старшим хлопцем, все спочатку складалося просто ідеально. На другому курсі дізналася про незаплановану вагітність. Все життя рушилось з-під ніг. ЇЇ обранець до цієї новини віднісся якось дуже стримано, зробив їй пропозицію і пара просто поставила підписи у РАЦСі, ніяких святкувань не було. Та й пропозицію одружитися він зробив, як потім виявилось, під тиском баків.
Вагітність проходила важко: великий плід, постійний токсикоз. Ще й навалились хвости в університеті, відробки й Тамара вирішила піти в академіку, а після народження повернутися до навчання і здобути омріяний диплом. Та доля вирішила по-іншому.
Прожила пара у шлюбі недовго лише два роки. Потім вирішили розлучитися, адже нічого спільного, як виявилося у них не було. Дівчина повернулася додому, до батьків, які допомагали виховувати онука. Через два роки після розлучення Тамара зустріла своє перше кохання – Андрія, він приїхав у гості до батьків, уже п’ять років проживає в Америці. Це була дуже несподівана, але приємна зустріч. Після неї молоді люди почали активно спілкуватися. Андрій повернувся в Америку, але своє спілкування вони не припиняли.
Через рік, коли чоловік приїхав на батьківщину запропонував Тамарі одружитися. Пара відгуляла невеличке весілля. Андрію прийшов час знову повертатися на роботу за кордон. Тамара ж залишилася тут, щоб оформити всі документи для виїзду, це забрало в неї три місяці часу. Та після отримання всіх дозволів, вона із сином поїхали до чоловіка.
Там вони вже давно облаштувалися, мають свій власний дім, роботу, народилися ще двоє дівчат. Тепер у них велика сім’я, яка складається із п’яти осіб.
В останній розмові з мамою обіцяли приїхати на Різдво у гості, бо вже давно не бачились, а найменші діти ще жодного разу не були в Україні.
Тому моя мама уже з нетерпінням чекаю свою подругу дитинства. Щоб випити кави не онлайн, а наживо, згадати молоді роки та цікаві історії дитинства.