«- Як ти смієш п0гр0жувати моєму синові? Він же не б’e твою собаку!»

Влітку у мене почалися канікули. Навчання та робота сильно виснажували мене, але це було того варте, щоб зараз нарешті відпочити. На честь мого останнього року в університеті мої батьки вирішили подарувати мені собаку.

Песик дуже жвавим виявився, тому доводилося практично весь свій вільний час приділяти йому.

– Я сьогодні ввечері буду гуляти з Лолою, можеш приєднатися, якщо хочеш, — розмовляючи через телефон, я запропонувала своїй подрузі зустрітися.

– Так, я не проти. Буду чекати біля фонтану.

Скажу так, район, в якому я живу, не дуже й спокійний, а точніше люди трапляються неадекватні, по дорозі я як раз про це подумала. Мабуть, не дарма я про це подумала.

Поряд був дитячий майданчик, я навіть не встигла помітити, як до мого собаки підбіг маленький хлопчик та почав її буквально смикати за вуха, Лола аж заскиглила.

– Їй же неприємно. Навіщо ти це робиш?

– Дівчино, вас щось не влаштовує? – в цей момент підійшла його мати, така неприємна на вигляд, якби ви тільки знали.

– Так, ваш син робить боляче моїй собаці!

– Та хто ти така, щоб підвищувати на мене голос?!

В цей же момент Лола заскиглила ще голосніше і я вже не стала себе стримувати:

– Ти, дрібнота, швидко відійшов від моєї собаки! Це не іграшка! Я тобі ще раз кажу, їй боляче, візьме ще й вкусить тебе!

– Як ти смієш погрожувати моєму синові? Він же не б’є твою собаку! І взагалі, навіщо ти її привела туди, де можуть бути діти?

– Взагалі-то це громадське місце. Ваш син сам підійшов до нас, ми навіть до майданчика не підходили, — заступилася моя подруга.

Жінка більше нічого нам не сказала, тільки невдоволено фиркнула, взяла свого сина за руку та пішла, а той почав на всю волати:

– Ні, я хочу цю собаку! Мамо! Хочу!

У цей момент мені стало відверто шкода цю дитину, адже матуся його виховує зовсім неправильно: спочатку дозволяє робити те, що дійсно недоречно, а потім мовчки веде його від отриманої ситуації після зробленого. У підсумку, ми отримуємо пасивну агресію матері та сльози, і крики хлопчика.

Після цього виховання дитина може вирости неадекватною, якщо говорити загалом. Що ще гірше, він буде заподіювати біль не тільки тваринам, а й людям, якщо не говорити йому про те, що так робити не потрібно.

Оцініть статтю
Червоний камiнь
«- Як ти смієш п0гр0жувати моєму синові? Він же не б’e твою собаку!»