Багато батьків перебувають у важкому стресі, коли їхні діти досягають підліткового віку. Їхній характер змінюється, в голові бушують гормони. Поведінку таких дітей досить важко контролювати. Я сама психолог і матір вісімнадцятирічної доньки. У свій час я також пережила цей момент, коли моя дитина була підлітком. І хочу розповісти власну історію і дати пораду батькам.
Згадайте себе в молодості. Якось я застала доньку за будинком з сигаретою в руках. Моїх емоцій тоді не можна було описати, але я тут же згадала себе п’ятнадцятирічну, коли моя мати “спалила” мене з цигаркою в під’їзді. Мені тоді добряче перепало на горіхи, добре запам’ятала, як мама сварила, довго на неї ображалася тоді…
Створіть для дитини комфорт та особистий простір. Жили ми тоді у двокімнатній квартирі. Спочатку дочка спала у вітальні, кімнати, як такої, вона не мала. Але ми з чоловіком поговорили, і вирішили переробити свою спальну кімнату в дитячу для нашої донечки. Так вона могла побути наодинці зі своїми думками.
Попіклуйтесь про емоційний стан підлітка. Вік з одинадцяти до вісімнадцяти найскладніший для дитини. Саме в цей час формується характер, поведінка. Коли доньці було тринадцять, для мене це був найскладніший період. В мене опускались руки, мені здавалося, що я просто не впораюся з її криками та скандалами, але звернулася до психолога, який нам дуже допоміг. Це було найкраще рішення.
Говоріть на вільні теми, постарайтеся стати для підлітка другом та наставником. В радянські часи було не заведено розмовляти про особисте, але, дякувати Богові, все змінилося! Пам’ятаю, як моя матір боялась заговорити зі мною про хлопців. Мені ж самій було соромно їй щось розповідати, адже вона казала, що це не пристойно. Тому й стосунки й нас були погані…Для своєї доньки я стала подругою, вона не боїться мені розповісти про свої любовні пригоди.
Сподіваюся, мої поради допоможуть вам виховувати підлітка. І нарешті, найголовніше правило — любіть вашу дитину, адже підліток, який оточений підтримкою та любов’ю своїх батьків подолає будь-які труднощі!
