Якщо людина вихована, то ввічливо вона поводиться всюди: чи то вдома, чи на вулиці, чи на роботі. У протилежному випадку особа завжди буде вступати в конфлікти та сварки.
Яскравим прикладом другого випадку був Степан. Начебто, з хорошої сім’ї. Батьки обоє педагоги, але вдачею хлопець вдався сам на себе, либонь. Завжди похмурий, злий, непривітний. Його обходили десятими дорогами ровесники, не було зовсім друзів.
Степан працював касиром на заправці. Якось одного вечора був на зміні, відчинилися двері та зайшла красива молода дівчина.
Степан гаркнув, навіть не встигла вона привітатися:
– Ти що не можеш двері легше відкривати? Потім поломки через таких, як ти. Дівчина нічого не відповіла, вдала, що не почула. Привіталася та стала розглядати полиці з товаром.
– А маску натягати не будеш?Чи краще бацили розносити тут свої?
Дівчина вибачилася, спокійно витягнула з кишені захисну маску та натягнула на обличчя.
– Ти щось брати будеш чи просто так, як на екскурсію заглянула?
Тоді вже молодиця не стерпіла:
– Ви на робочому місці та у вас має бути культура спілкування з клієнтом. Це перше. Ви пробували бути трішки добрішим? Може тоді вам буде легше жити? Це два.
– Ти ще мене повчи тут. Давай швидше, бо мені потрібно гроші з каси вилучати…
