Якось лежав у лiкарні зі злaмaною ногою, тоді всі чоловіки зaздрuли тому, яка у мене дружина господинька і як піклується про мене.

Одного разу я потрапив у лікарню з переломом ноги. Сказали, що потрібно буде декілька днів полежати в стаціонарі й виділили палату, там вже лежало 4 особи та одне моє місце було вільним.

Я зайняв своє ліжко і просто лежав відпочивав. Якось одразу зав’язалась розмова з чоловіками, говорили про все. Так дійшла розмова про жінок, чоловіки один поперед одного розповідали про своїх дружин, які вони у них модні, класні та красиві, про свої бізнеси та успіхи. Я ж не мав що додати – не бізнесмен, моя кохана в салонах не відпочиває, ми прості, звичайні люди.

Якраз цю розмову перервала моя дружина Оксанка, прийшла провідати мене після роботи й принесла обід домашній. Каже, ледь встигла гарячим все донести, щоб я поїв. Це було звичайною поведінкою у нашій сім’ї – ми завжди піклувалися один про одного, не зважаючи ні на що.

Я бачив, як косо на нас дивились решту чоловіків, ніби заздрили такій безкорисливій турботливості. Їхні ж кохані, так ні разу й не прийшли, лише дзвонили з різними проханнями, типу скинути гроші.

Так щодня моя Оксанка приходила, навіть могла наготувати різних смаколиків сусідам по палаті. Я дуже пишався дружиною – вона у мене господинька ще та, і душу чисту має. Ніби заново закохувався у свою жінку. Це були надзвичайно приємні відчуття.

Коли вона йшла, чоловіки бурхливо захоплювались нею. Говорили, як мені пощастило з такою дружиною. Потім жалілись на своїх коханих, ніби ті зовсім їх покинули. Але що тут казати – хотіли лише красиву обкладинку, без змісту всередині – отримуйте. Часто ж багатії так вибирають свою супутницю, не дивлячись на душу, лише на зовнішній вигляд.

А для життя потрібно вибирати інших жінок, ті, що красиві внутрішньо і при будь-яких обставинах, вони не залишать, а підтримають та допоможуть.

Так, щодня моя кохана приходила і відгодовувала усіх, а незабаром, мене вже виписували. Я був радий нарешті повернутись додому і, хоч ще на милицях, але де може бути краще, як не у рідних стінах?

Дякуючи цим декільком дням у лікарні, я пересвідчився, наскільки правильний вибір колись зробив. І тепер щоразу як проходжу біля дружини – дякую їй за усю цю любов, яку вона мені дає.

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Якось лежав у лiкарні зі злaмaною ногою, тоді всі чоловіки зaздрuли тому, яка у мене дружина господинька і як піклується про мене.