Єдиний недолік мого чоловіка – його матуся

З чоловіком мені дуже пощастило, а ось зі свекрухою – ні. Живемо ми окремо від його батьків, але нас розділяють якихось двадцять хвилин неспішної ходьби і свекруха користується цим, буваючи у нас щодня. Є такий вислів «дем’янова юшка» з байки Крилова, так от і тут, ніби й юшка смачна, та ситий вже по горло. І ось чому.


Вона постійно дає купу порад доречних та не дуже, а потім з задоволенням перевіряє їхнє виконання. «Що ж ти, Тетяно, не зробила, так, як я говорила?» — і я маю знов і знов виправдовуватися перед нею, не розуміючи в чому ж моя провина. Ще вона має звичку втручатися у всі наші сімейні справи, критикувати мене, постійно приносить продукти та їжу, яку любив її син у дитинстві. Скільки разів я їй казала, що я можу сама все це приготувати і чоловікові та дитині, але все марно. Вона просто ігнорує мене.

Мати чоловіка дуже любить розповідати про всі новини її знайомих, сусідів та давніх подруг, справи яких мене зовсім не цікавлять. Але перебити її і вставити хоча б слово, немає жодної можливості, переконати, що я таким не цікавлюсь також. Я з маленькою дитиною майже цілий день під її ціпким наглядом та чуйним керівництвом.

 

Уклавши сина спати, я могла б теж трохи подрімати та відпочити або зайнятися своїм виглядом, кінець кінцем, просто подзвонити подружці, але змушена слухати повчання свекрухи або пити чай з її пирогом. Я намагаюся менше їсти, правильно харчуватися. Після пологів набрала небагато зайвої ваги, але не з’їсти шматок її пирога – це значить образити маму чоловіка.

Якось я стримано сказала своєму чоловікові, щоб делікатно натякнув мамі приходити рідше. Він і сам усе добре розуміє, бо іноді вона проводить у нас цілий вихідний, і ми сидимо вдома, як прив’язані до неї. Ні погуляти піти, ні побути вдвох, ні друзів чи кумів запросити…Але сказати їй про це прямо – це сльози, образи, і корвалол. А можливо, і великий скандал.

Вона, за великим рахунком, людина хороша та безвредна, але дуже нав’язлива. Не раз заставала, як вона перевіряла у мене в шафі, що там лежить і чи є там порядок. А коли застає розкидані дитячі іграшки, лекція надовго. Але як я можу зібрати іграшки, якщо дитина постійно грає з ними?

Вже подумую, а чи не переїхати нам жити в інший район, але дуже зупиняє те, що свекруха може переселитися до нас назавжди. Вона може.

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Єдиний недолік мого чоловіка – його матуся