Я завжди захоплювалась кондитерським мистецтвом. Різні тортики, тістечка, все це стало моєю пристрастю з 16 років. Раніше готувала лише для сім’ї та рідних. Вони дуже хвалили мої старання, казали, що у мене талант і я просто зобов’язана розвиватись у цьому. Так на 18 років подарували мені великий набір усього необхідного для виготовлення кондитерки. Ох, яка я щаслива була!
Так, відточивши свої уміння, почала приймати замовлення на дні народження та інші свята. Місто у нас не таке вже й велике, тому сарафанне радіо працювало на ура.
Вже після перших задоволених клієнтів, пішов просто потік з людей, які також хотіли спробувати. Так за тиждень я робила приблизно 4-7 тортів і ще оформлювала кенді бар на весілля (солодкий стіл). Бувало таке, що навіть не встигала поспати, настільки загрузила себе.
Не зважаючи на таку велику кількість замовлень, заробляла я з цього не багато. От, якщо кондитер з мене був хороший, то бухгалтер взагалі ніякий. Я ставила ціну на вироби не рахуючи собівартості, тому часто була навіть в мінусі.
З цим потрібно було щось робити і я сіла вивчати як вести свою справу. Знайшла там для себе багато нового – виявилось, що навіть досвід має значення у встановленні ціни, а я ж то багато грошей і сил вкладала у різні курси підвищення кваліфікації кондитерів. Це насправді все дуже затратно, тому вирішила, що пора міняти прайс.
Так, можливо зробила не правильно, коли одразу поставила ціну, яку вважаю за потрібне, а не по трохи збільшувати її. Думаю, клієнтам так було б зрозуміліше, але в минуле вже не повернешся. Щоб ви краще розуміли, раніше мій торт на 3 кілограми коштував 500 гривень, а зі зміною ціни став 1500 грн.
Хоч це досить нормальна ціна на такий десерт і дешевше в нашому місті ніхто не робить, але клієнтам важко було зрозуміти, чому таке різке подорожчання. Як би я не пояснювала, та всі масово відмовлялись від своїх замовлень.
Я звісно розуміла, що люди люблять халяву, але працювати в мінус більше не хотіла. Потрібно було щось терміново придумати, бо з 50-ти клієнтів залишилось лише 15-20. Так, були ще замовлення на весілля, але вони на стільки трудомісткі, що я мала 2 дні не відходити від кухні.
Якось зі мною трапилась історія, після якої я мало не розчарувалась в людях і навіть хотіла закинути кондитерку.
Повторюсь, так ціни, як тепер були в мене є цілком нормальними й адекватними. Я працювала на своїй кухні, брала лише найкращі, найсвіжіші продукти та завжди свою роботу виконувала на високому рівні. Ті, хто кажуть, що дорого, мабуть, до цього брали лише торти в супермаркетах за 200 грн з купою емульгаторів та барвників.
Загалом, зателефонувала мені якась жіночка й замовила тортик на день народження своєї донечки. Я повідомила ціну та ніби домовились, проте замовлення було термінове і я в цей же день приступила до виконання.
З трепетом зробила все гарненько і чекала, коли заберуть тортик. Спершу ця жінка зателефонувала та повідомила, що скоро буде, потім повідомила, що застрягла в корку. Ну я чемно чекала її та не видзвонювала кожних 10 хвилин. Але ніхто так і не приходив, а згодом, не змогла до неї додзвонитись й на повідомлення вона не відповідала.
Такого у мене ще не було. Хоч я й вирішила ще почекати, але вже розуміла, що мене кинули. Так образливо було, адже зради цього замовлення я відклала усі свої справи та цілий день стояла на кухні. Вже навіть думала викинути той торт чи з’їсти його, та мене осяйнула геніальна ідея.
Я сфотографувала тортик і виставила його в інтернет. Таким чином новий покупець знайшовся практично одразу. Це була просто перемога і відповідь на моє запитання як знайти клієнтів.
З того часу завела сторінку в соціальній мережі – тепер там виставляю процеси та фото своїх творінь. Справи пішли вгору і на мій товар знайшлось багато нових прихильників. А щось історія не повторювалась, вирішила брати завдаток. Так себе убезпечила та більше не потрапляла на безвідповідальних людей.