За розмовою з’ясувалося, що то був наш колишній клієнт, який звик жерmи на xаляву і не платити

Вітаю, моє ім’я Роберт і я старший адміністратор італійського ресторану. А починав зі звичайного офіціанта кафе.
Я залюбки можу розповісти про те, що приховано від сторонніх очей, про ті секрети офіціантів та барменів, про які вам не варто й знати. А також про те, як не слід себе поводити в закладах харчування, щоб не наразитися на неприємності.
Розкажу один цікавий випадок. Це трапилося ще тоді, коли я був офіціантом. Прийшов до нашого ресторану на обід чоловік. Дорого вбраний, років 60, манікюр, селективний парфум. Від нього прямо таки віяло розкішшю. Обслуговувати такого клієнта велика вдача для персоналу. Він вибрав столик моєї колеги Ірини, всі офіціанти з заздрістю дивилися на нього. Як би ж тільки вони знали, що за виставу влаштує цей чолов’яга.
Він ретельно вивчив меню, сказав, що він у нас вперше. Замовив найкоштовніші страви. Чекав тихо, уваги до себе не привертав.
Почали подавати закуски. Він з’їв все до останньої крихти, але без задоволення. Ну, думаємо, буває, може щось не сподобалося.
Прийшов час гарячого. І вистава почалася. Спочатку чоловік попросив принести йому пепсі, потім пригадав, що хотів лимон, а потім, що хотів пити з трубочки і зі стакана іншої форми.
Після цього йому, начебто, принесли не смачне вино та черствий хліб. Нерви Ірини були вже розхитані, вона не довго працювала, і була ще не така стресостійка, як інші офіціанти.
З горем пополам вони дійшли до десерту. Ірина принесла рахунок і нашого гостя «прорвало»… Коли він побачив, скільки повинен заплатити, очі в нього стали як п’ятаки, обличчя червоне, а з рота полетіли обвинувачення.
Чоловік кричав і вимагав, щоб до нього прийшов шеф-кухар. Він наголошував на тому, що його погано обслуговували, що замість мінеральної води в склянку налили звичайну воду з під крана. В супі було волосся, а виделки брудні. Він, поважний високопосадовець, і не мусить платити за принизливе обслуговування та за страви як помиї!
Ви знаєте, цей мужик так впевнено себе поводив і так правдиво сварився, що я на якусь мить ледь не повірив йому. Але, стоп! У нас пристойний ресторан, відомий шеф-кухар, наша репутація нам дуже дорога. За 3 роки моєї роботи жодної скарги від клієнтів.
Тим паче під час обіду в нього таких зауважень не виникало, тільки трохи по шпиняв офіціантку.
Було видно, що чоловік поводив себе не адекватно, його істерику ми не в змозі були приборкати. Він кидав серветки, порвав меню. Вимагав книгу скарг. Персоналу залишалося тільки перепросити та сказати, що цей обід сьогодні буде за рахунок закладу. В іншому випадку ми викликаємо або швидку, або поліцію.
Почувши пропозицію не платити, чоловік швиденько попрямував до виходу і все ще погрожуючи, пішов геть. Нам було шкода грошей, тому що за все, що він зжер, ми повинні будемо розрахуватися. Але витримувати його скандал, ми були не в змозі, тим паче в залі була майже повна посадка людей.
Коли ми його здихалися, в Ірини сталася істерика, її трясло годину. Ми заспокоювали її, пояснювали, що ось він, приклад проблемного клієнта.
Ви є знаєте, що велике місто, як одне велике село. Багато хто один одного знають, є спільні групи в інтернеті. Офіціанти часто міняють місця роботи, власники ресторанів тісно спілкуються між собою.
Десь через місяць ми з друзями відпочивали в одному нічному клубі і одна дівчина розповіла про одного неадеквата, який обматюкав її, і пішов геть не оплативши рахунок. А вона на той час працювала хостесом в ресторані.
Так ми з’ясували, що то був наш колишній клієнт, який просто на просто звик жерти на халяву і нічого не платити. І задля цього влаштовував скандальні вистави.
Він, звичайно, майстер свого діла, це ж треба так вміло грати, так входити в роль, так емоційно виснажувати себе. І все задля чого? Правильно, щоб не платити.
Я не знаю, в яких ще закладах він побував, але до нас він більше не приходив. А навіть, якщо й прийде, то він у нас у «чорному списку».
У нашому та й у багатьох інших ресторанах є спеціальна зона для нелюбих клієнтів. Туди зазвичай потрапляють ті, хто залишає погані чайові або хто хамськи ставиться до офіціантів. Працівники називають таку зону “для лохів”. І цей чоловік потрапить саме туди, я не сумніваюся.
Таким клієнтам набагато довше готують їжу, при нагоді в неї плюють і створюють інші неприємності. Тому, якщо ви залишили мало чайових, нагрубили персоналу, не варто найближчим часом приходити в цей же заклад.