Я не з тих свекрух, які постійно вважають, що сини це найважливіші люди на Землі, а невісток можна за живих не вважати. Навпаки, добре знаю недол1ки свого сина і розумію, яка дівчина йому потрібна. Він довший час ні з ким не зустрічався.
Скоро Роману 24 і він нещодавно повідомив мені, що закохався і бажає освідчитись. До слова, ми доволі забезпечені люди. Чоловік мій має великий бізнес. Усе своє життя він нас прекрасно забезпечував і ми мали усе, про що бажали.
На сина грошей він також ніколи не жалів. Хлопчиком, Роман купався в іграшках, а коли підріс трішки, то отримав хорошу освіту, завжди купляв найкращий одяг і навіть скоро, на 25-річчя, мав отримати машину.
По моєму синові одразу ж помітно, що він не з бідної сім’ї. От мене й лякали корисливі і нечесні дівчата. Таких зараз хоч греблю гати.
Тому я й вирішила, що влаштую майбутній невістці перевірку. Погодилась на знайомство, та з умовою, що син привезе цю Діану до мене на стару мамину дачу за містом.
Вдяглась у найпростіший одяг, щоб уваги не привертати. А дім цей був дуже простий і небагатий. Ще старенький, ремонт там ніхто не робив, бо потреби не було. Хоча б на землі час від часу порались. І городину свою мали.
От і приїхали Роман з Діаною. Пішов мій син з шашликом поратись. Вирішили невеличку гостину приготувати, а ця дівчина бачу, що знітилась, побачивши умови. От і почали говорити. ЇЇ мама і тато виявляється з села.
Звичайні собі люди, а їй життя столичного захотілось, от вона й виїхала, коли з’явилась змога. Такою нагодою став вступ до університету. Пояснити свої плани на майбутнє, бажання, принципи вона ніяк не могла. Тому й здалась мені геть порожньою.
Почала тоді зразу ж розпитуватись як ми живемо. Наче б то Роман їй про трохи інше розповідав: майбутню машину, великий особняк.
Вирішила я перевірку не закінчувати. Розсміялась. Кажу, що для кожного його дім – фортеця. А машину, то мається на увазі трактор. В кредит брати вирішили, щоб город обробляти. Бо землі не мало й не багато. А все ж важко поратись.
Обличчя в Діани зовсім змінилось. Та вона вигляду не подавала і не тікала. Повечеряли трішки, майже нічого не обговорюючи. За кілька годин і розійшлися.
За тиждень мій син приходить геть розбитий. Каже, що Діана його покинула. І як далі бути він не знає?
Я намагалась його розрадити, спитати що сталось. От і розповів.
Виявляється, не пройшла дівчина мою перевірку. Спочатку поблажливо ставилась. А вчора таки наважилась і сказала, що не хоче з ним зустрічатись і не бачить в цих стосунків ніякого майбутнього. Хоч син вже й перстень купив, щоб освідчитись.
Та вона й глянути не хотіла. Можливо, я трохи перебільшила з цими своїми випробуваннями для невістки, але ж її і справді, найімовірніше, тільки гроші і цікавили. Тож що поробиш? Життя триває…
