Ця історія про мою подругу Марію, яка вже п’ять років робить добру справу – кожного місяця здає свою кров у донорський банк крові.
А сталося це ось через що. Одного злощасного вечора батько моєї подруги постраждав у автомобільній аварії й потрапив до лікарні. Він втратив багато крові і йому необхідно було зробити переливання. Я пам’ятаю, як тоді й мені телефонувала Маша, й в судомному схлипуванні запитувала мене про те, чи в мене не 4-та негативна група крові. На жаль, моя кров не підходила.
Тоді ми всі почали шукати донора й довго все не могли знайти, і якимось чудом знайшли й таким чином встигли допомогти батьку моєї подруги. Тоді Марія сказала мені, що це Бог змилувався над ними, бо вона так молилась тоді й обіцяла Всевишньому, що якщо він врятує її рідну людину, то вона буде зажди допомагати сама таким же людям, як її батько. Буде рятувати людські життя.
Коли вже все було позаду, то Маша не забула про те, що обіцяла. Вона стала донором. Всі дівчата їхали кудись відпочивати, чи просто гуляли в гуртожитку й пили пиво, а моя подруга то кров здавала, то на дієті була весь час. Вона ж відповідально відносилася до цього всього й правильно харчувалася та не пила алкоголь.
А ось недавно я була зустріла її на вулиці, так вона розказала мені, що на минулих вихідних врятувала життя маленькій дівчинці Єві, якій всього-на-всього 3 рочки було. Маша розказала, що їй подобається допомагати людям, бо вона тільки так відчуває себе потрібною в цьому світі. Й впевнена, що робить правильно.
Все в житті, каже вона, повертається. От колись один чоловік, маючи багато своїх проблем зі здоров’ям, віддав просто так свою кров її батьку, тож чому вона повинна сидіти осторонь коли дітки потребують допомоги? Сьогодні допоможе вона, а завтра – їй. А я пишаюся, що в мене є така подруга, тож й сама взяла з неї такий приклад і теж стала донором. Всім добра!
