Найважче, коли люди себе недооцінюють. Якщо завищену самооцінку можна легко виправити, то занижена – це проблема.
На жаль, такі люди у всьому бачитимуть погане. Низька самооцінка і песимізм ходять поруч і ніколи не розлучаються.
Найболючіше, що навіть компліменти такі люди не люблять, бо талантів своїх ніколи не помічають, через те й не розвивають, соромляться. А коли їх хвалиш – вони думають, що це якась жалість або брехня.
У мене був друг, дуже талановитий і добрий хлопчина. Він бездоганно грав на фортепіано.
Насправді, я покинула музичну школу через рік, а він таки продовжив.
Мало того, що йому легко все давалось, він ще й мав бездоганний музикальний слух і вмів імпровізувати.
Дуже любила слухати його пісні, які складались просто на ходу, без всіляких записів, роздумів, репетицій. Та є один недолік в Дмитра. Він просто дуже себе не любить, недооцінює.
Боляче насправді чути, коли талановита людина не визнає цього, цурається, не любить себе.
Тому, він ніколи не подавався на конкурси, ніколи не брав участь у фестивалях і концертах. Свій талант він приберігав для себе лише тому, що не вірив у справедливість і розумну оцінку зі сторони оточення. Нехай так, та я постійно робила йому компліменти і при цьому зазначала, що завжди кажу це чесно, так, як і думаю насправді.
Перед тим, як критикувати варто зрозуміти наскільки боляче слова ранять людей і знищують таланти. Краще підтримайте тих, хто цього потребує.
