Міське життя дуже втомило нас й ми вирішили переїхати жити у село. Неподалік міста ми придбали садибу. Село було не надто велике. Людей багато там не проживало. Ми надіялись на спокійне життя без сторонніх людей.
З сусідів у нас були з однієї сторони сімейна пара, які рідко коли бували там і старша жіночка, яка одразу занадилась нас зустрічати й розпитувати. Її цікавості не було меж. Тільки ми дістали з дому килими, щоб повибивати їх, а вона вже біля воріт запитує, чи якісні вони, бо хоче собі такі придбати у хату.
Одного ранку, ми прокинулись від стуку у двері. На порозі стояла розлючена сусідка, яка стала кричати, що наш собака потоптав її городину. Вона так лютувала, що я аж розгубилась. Подумавши, ми з чоловіком перепросили й сказали, що відтепер пес буде сидіти закритий у клітці, яку ми купимо для нього.
Ми думали, що на цьому все завершиться, та сталось зовсім не так, як гадалось.
За кілька днів, жінка знову прийшла до нас із претензіями, що від нашого ремонту двору у неї потріскав стіни в будинку. Вона почала вимагати, щоб ми відремонтували її халабуду, інакше стане судитись із нами. Ми були шоковані від таких заявок.
Наші намагання пояснити, що її хата руйнується не від нашого ремонту, а від старості. Були марними. Жінка стала кричати, що залучить сьогодні спеціаліста, який порахує збитки нанесені її будинку. Та виставить рахунок на ремонт дому. Сказати, що ми очманіли, то це нічого не сказати. Такого не очікував ніхто і навіть не думав, що трапиться подібне.
Наша сусідка, мучила нас ще тиждень. Кожного ранку приходила і вимагала коштів. Ми не витримували цього й хотіли вже зупинити це все. Розійтись мирно і забути ту ситуацію назавжди. Ми так хотіли спокою, а отримали зовсім інше.
Якось приїхала наші інші сусіди. Сімейна пара. Вони розповіли, що це стандартна схема жінки з вимаганням коштів. Ми не перші її жертви. Не одну пару вона вже вижила з цього села.
Жіночці взагалі було начхати на норми моралі. Вона завжди хотіла отримати будь-яку вигоду собі. Боялась лише сільського голову. Тоді її пил трохи вщухав. Ось так от ми з чоловіком поїхали з міста у пошуках спокійного й тихого життя.
