Дружина постійно к0нтролює мій бюджет. Доходить навіть до того, що телефонує родичам або колишній дружині. І, якщо відверто, це так набридло, що не пояснити словами. Та напевно варто розповісти все з початку.
Я не з тих чоловіків, які думають, що дружина має сама забезпечувати свої прихоті. Навпаки, вважаю, що достатньо того, що жінка порається вдома, опікується господарством. З Інною я познайомився за 2 роки після розлучення. Уже й не думав, що знову зважусь на серйозні стосунки. Та все якось закрутилось. Таки одружився. Придбав нам квартиру, а от Інна одразу ж після весілля звільнилась з роботи. Пропозиція була моєю і вона радо підтримала. Займалась спочатку ремонтами, а потім і господарством. Та так тривало тільки кілька місяців.
Далі моя дружина зажадала домогосподарку. Вона сама не справляється. Хоча помешкання у нас не таке велике, та й для прибирання є усе необхідне технічне обладнання: і посудомийка, і пральна машина, і пилосмок. Та, на жаль, пояснити це дружині дуже важко було.
Довелось таки найняти помічницю, та ще й не найдешевшу. ЇЇ Інна сама підбірала за рекомендаціями подруг. Ще й ця оплата лягла на мої плечі. На манікюр та зачіску дружині я ніколи не шкодував. Щомісяця наш сімейний бюджет я довіряю їй залишаючи якусь частинку на свої витрати. Розпоряджається грошами нашої сім’ї вона. Я й рідко питаю де все поділось.
Дружина, звісно ж, у мене завжди доглянута. І за те дякую. Хоч видно куди вкладає фінанси. Щоправда, останнім часом почала мені дорікати, ніби я незрозуміло куди решту грошей витрачаю. Я пояснив, що майже все плачу за аліменти. А 300 гривень цього місяця позичив братові до зарплати. Бо в нього день народження у сина, а подарунок потрібен вчасно. Вона ніби зрозуміла і заспокоїлась.
Та далі я дізнався дещо дуже цікаве. При певних обставинах зустрів брата. Він сказав, що Інна телефонувала йому і уточнювала, яку суму я позичав.
Ще наступного дня мені зателефонувала колишня і почала питати, що моя дружина собі дозволяє. Виявилось, що Інна і їй подзвонила. Питала скільки грошей я даю їм в якості аліментів. Оля була розгнівана, бо ми домовились, що моє теперішнє ніколи з її життям не пересікатиметься. Тим паче, з якимись претензіями. Я не розумів причини такої поведінки. Вирішив одразу ж спитати дружину що відбувається. І її реакція просто шокувала. Вона розпочала сварку. Ніби я їй зовсім не допомагаю, вона втомлюється постійно вдома сидіти. Її з’їдає побут. І ще й гроші шкодую для комфортного життя. Інна сказала, що не хоче більше таке терпіти.
Вона подає на розлучення і покидає мене. Я, звісно ж, намагався її спинити та заспокоїти, та це вже було неможливо. За кілька днів я дізнався, що вона переїхала до мого друга. Колега по роботі завжди заходив у гості і був давно знайомий з Інною. От у них і закрутився роман. Єдине чого я й досі не розумію. А що ж тоді я робив не так?
