Зробив пoмилкy, коли дозволив дружині розпоряджатись нашим сімейним бюджетом. Ніколи б не подумав, що вона така скyпа і економна.

У нас в сім’ї так склалось, що всім бюджетом завідує дружина. Ще у моїх батьків так було заведено, тому я без усіляких сумнівів віддавав усю свою зарплату Олені.

Вона зараз знаходиться у декретній відпустці, доглядає нашу доньку якій нещодавно виповнився рочок. Я працюю на хорошій роботі й заробляю не погані гроші, ну принаймні нам на все вистарчало. Тим більше, що квартиру на весілля подарували батьки, залишалось лише платити комунальні послуги, купувати їжу, одяг і по можливості можна їздити відпочивати. Тому навіть якби я заробляв менше – нам на все б вистарчало.

Але моя дружина так не вважала, їй постійно здавалось, що я мало грошей приношу додому і через це потрібно постійно економити. Ми днями їли макарони з яєчнею чи гречку з сосисками, вже аж нудило від цього. Я не міг зрозуміти, куди дівається решта моєї зарплати.

Одного разу ми разом пішли в магазин закуплятись продуктами, як завжди я брав те, що мені подобається і не дивився на ціну. За що й мало не отримав на горіхи, Олена відчитувала мене як малу дитину. Повторювала, що потрібно економити та обов’язково дивитись на вартість, а то решту місяця будемо стіни облизувати. Але я цього не розумів, якісні продукти ж не можуть дешево коштувати, а економити на здоров’ї не можна.

Згодом помітив, що дружина так заощаджує на всьому, навіть нашій доньці купує одяг лише на секонд-хенді. Це переходило всілякі межі, я не для цього працюю зранку до вечора, щоб моя сім’я постійно ущемляла себе в чомусь. По моїх підрахунках, грошей було предостатньо і лиш уявити міг куди кохана діває ці зекономлені кошти. Думав, мабуть, на якийсь дорогий відпочинок складає, бо іншого пояснення у мене не було.

Через це питання ми почали часто сваритися. Її дратувало навіть те, що я купував занадто дорогі подарунки чи навіть коли ходив на обід в кафе. Чомусь щоразу виправдовувався, ніби не заробив, а вкрав у неї ті гроші.

Нещодавно до нас у гості приходили мої батьки, те, як накрила дружина на стіл мені аж встидно було. Мама одразу запитала чи ми не бідуємо, чи мене часом де не понизили у посаді. Тоді й вирішив, що досить Олені розпоряджатись бюджетом.

Це моє рішення вона сприйняла скептично, мовляв, я не вмію розпоряджатися грошима, але щоб сам у цьому переконався, поживемо так місяць. Це було як виклик, який я не міг упустити. Якраз на наступний день отримав зарплату, одразу заплатив за комунальні послуги та сів ретельно продумувати бюджет. Олена зовсім не хотіла в цьому допомагати, радше навпаки, підштрикувала мене всілякими жартиками й ніби завчасно мала список, що потрібно додатково купити. Якраз наступала зима і необхідно було оновити донечці гардероб.

Так, 7 тисяч на їжу, 4 на одяг, 2 на різні потреби дитини, 3 на розваги та непередбачувані витрати та залишалось ще 4 тисячі. З них відклав 2 тисячі на відпочинок, а ще 2 на фінансову подушку безпеки. Сидів і дивувався, чому ж у дружини так не виходило? Це лише зарплата, але ж незабаром і аванс буде, це ще додаткові гроші.

Того місяця я сам ходив в магазини, все купляв за своїм принципом – все якісне і не найдешевше. Нарешті ми почали їсти хороші продукти, ходити в ресторан, з авансу ще міг потішити своїх дівчат якимись подарунками. Загалом, вирішив, що я, як чоловік і голова цієї сім’ї буду сам відповідати за наш бюджет, адже як виявилось, вмію не погано його розприділяти.

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Зробив пoмилкy, коли дозволив дружині розпоряджатись нашим сімейним бюджетом. Ніколи б не подумав, що вона така скyпа і економна.