Життя
Нас у мами двоє – я і моя старша сестра Інна. Ми обидві виїхали з нашого села, отримали дипломи про здобуття

Коли ми з Танею одружились, нам було по 25 і ми вже як досить дорослі люди створили власну сім’

Діда Мирона всі боялися. Дорослі за правду, яку нікому не хотілося чути; діти – за протез, який заміняв

– Дядь В-василю, як прикро, що т-ти мені не батько! — з тугою в голосі сказав Миколка. –

Я завжди мріяла вивчити іноземну мову, та ніколи не складалось. Це насправді дуже образлив0 і прикр0.

Ви знаєте, правду кажуть, що ми починаємо цінити те, що втратили, вже пізно. Коли немає вороття.

Ми так часто думаємо про те, що можна змінити у світі. А насправді, часто потрібно просто почати з себе.

Якось на вечірці друзів я познайомилась зі Стасом – зрілий, під сорок. Красивий, галантний та не надто бідний.

Я завжди знала, що найважче – це вижити. Вижити в цьому жахливому і жорстокому світі ще й з середньостатистичним

Після весілля ми з чоловіком стали проживати з його мамою, яка вже два роки, як на пенсії. Тож сидить










