Антоняк Ірина

Я вже 12 років проживала в Америці. Не повірите, але виїхала я з батьківщини в дуже молодому віці.

По сусідству зі мною жила юна дівчинка Ліда. Гарна така дитина була, завжди всім радо допомагала, з мамою

Я думала, що у нашому світі вже немає добрих людей. Навколо постійні проблеми, печаль, горе.

Не хочу тицяти пальцями. Але є в нас така штука… У супермаркеті, де постійно в чеках видають передбачення

У нас постійно в автобусах такі ситуації, наче ми й не просто сіли аби доїхати до пункту призначення.

Я просто жахаюсь, коли бачу, що сучасні діти не вміють цінувати того, що мають. Я не хочу ні на кого

Ми працювали на фірмі у тісному колі вже безліч років, проте час минав і одного разу трапилось так, що

Я завжди мріяв про жінку-господиньку. Аби я прийшов з роботи, а в хаті все наготовано, поскладано.

Моя подруга зараз проживає зі мною. Я маю квартиру у центрі, яку доволі довго виплачувала. Дуже вже хотілось

Моя знайому чи краще сказати подруга – письменниця. Вона часто писала твори ще з дитинства.