Психологія – Сторінка 4 – Червоний камiнь

«Доню, ти будеш заважати мені зараз. Я колись тебе заберу, а поки ти будеш тут. Бувай» – сказав Василь та грюкнув дверима у доньки перед носом.

Коли мами не стало Вікторії було всього шість років – дівчинка залишилась з батьком. Та не надовго.

«Ти ніколи не станеш такою гарною господинею як Ілона» – сказала мені мама при всіх гостях.

У чоловіка Марини якраз за тиждень буде День народження, то ж меню вона з чоловіком почала складати вже сьогодні.

Моя сусідка, мама трьох дітей, не надто переймається їх долею, адже головна її мета – вдало вийти заміж і прилаштуватись у життя якнайкраще.

І не скажеш, що сім’я неблагополучна – живуть у хорошій квартирі, батько справно сплачує аліменти, але

Відносини

Продавчиня у магазині одягу одразу ж почала хамити відвідувачці, яка не розгубилась й змогла постояти за себе

Нещодавно я стала свідком не надто приємної ситуації, коли консультант з магазину одягу показала свій

Відносини

Коханий уявляв найстандартнішу модель нашої майбутньої сім’ї. А я, з недосвідченості погодилась на такий розподіл обов’язків.

Ще коли ми з коханим зустрічалися, він розповідав про свої уявлення нашої сім’ї. Михайло вважав

Після розлучення я довго не могла прийти до тями – все шукала причину в собі і була певна, що якби я постаралась, то не втратила б чоловіка.

Але що тепер гадати – у Володі вже давно нова сім’я ні я, ні діти йому не потрібні. Досі пам’ятаю той

Повертаючись доволі пізно з роботи додому я почув у під’їзді, як хтось тихо плаче.

Спочатку я не міг зрозуміти, хто це – та коли пригледівся, то помітив дівчинку 5 років. Вона сиділа під

Відносини

Я благав кохану пoкuнути мене та знайти собі повноцінного чоловіка. Не хотів, щоб вона була зі мною із жaлoсті.

Я хотів для неї кращого життя, щоб вона забула мене, знайшла ще щастя в коханні. Бо ж, біля мене, вона

Пообіцяла батькові, що ніколи не зміню наше прізвище, навіть якщо вийду заміж. Але мій коханий вирішив наполягати на спільному прізвищі.

Коли ми почали зустрічатися з Сергієм, сильно своє майбутнє не планували. Нам було добре разом, а про

Коли моїй донечці було трохи більше, ніж чотири роки вона раптом почала інколи вживати нецензурне слово – підозрюємо почула у садку від інших дітей чи на дворі на дитячому майданчику.

Всі мої спроби припинити це були невдалими – я ігнорувала, просила не говорити так, карала і просто пояснювала.