Відносини – Сторінка 66 – Червоний камiнь

Моя дружина ніколи не працювала, але я і не проти – сам можу заробляти гроші на всю сім’ю. Але приклад марнотратства який вона подає доньці мене дуже бентежить.

Я одружений вже 7 років. У нас з дружиною є п’ятирічна донька. Стосунки зі Світланою у нас досить

Я все життя жила як в казці про Попелюшку. З мамою, вітчимом і зведеною сестрою. Була явно лишньою в їхній сімейні ідилії. Коли пoмеp мій рідний батько я отримала спадок. І тоді родичі стали навідуватись до мене, телефонувати.

Моя мама з татом розійшлись коли я була ще зовсім маленька. Пам’ятаю він колись приходив до мене

Зять заявив, що квартиру яку ми подарували доньці потрібно записати на нього. Це я лише його так називаю “зять”, а насправді вони живуть в цивільному шлюбі. Хитрий, заявив, що краще не розписуватись – адже так моя донька буде отримувати більші виплати від держави. Ще й доньку мою переконав що так буде правильно.

– Це ж треба таким наглим бути! – ні, ну я все розумію, але де голова моєї доньки, що вона

Перед знайомством з батьками коханої я був впевнений що їм сподобаюсь, але чомусь мaндраж охоплював все моє тіло та була якась внутрішня тpuвoга – як виявилось недарма. Спочатку вони мене гарно прийняли, та коли взнали що я вихідець з дитячого будинку – навідріз відмовилиcь видавати дочку за мене заміж.

Я не дуже люблю розказувати про своє дитинство – занадто багато болі в ньому було. Ще при народженні

Відносини

В селі поговорювали, що жінка Миколи підживає з іншим чоловіком, кажуть знайшла собі іноземця і живе у нього. Односельчани не розуміли чому він до цих пір не розвівся і терпить це. Та і Олена приїжджає раз в рік додому, ось недавно купила Миколі машину й допомагає доньці з зятем будувати будинок

Миколу Івановича в селі поважають, працює він вчителем історії в школі. Діти люблять ходити на його уроки

Доньки вирішили вu гнати з дому в село. А там суцільна руїна

Я завжди хвилювалась за своїх діточок, тому турбувалась про їхнє майбутнє і сподівалась виростити собі

Хвилювалась за свою сім’ю, а в цей час батьки р0злучились

Покоління наших батьків завжди вірило, що шлюб – це на все життя. Р0злучення у їхні ровесників було рідкістю

Не мала вибору: віддала бабусю в пансіонат

Моя бабуся живе дуже далеко від міста у селі, куди автобус ходить зовсім нерегулярно і рідко.

Відносини

Я сказала Матвію так. Тоді я погодилась стати його дружиною, а в день подачі заяви до РАЦСу просто не прийшла. Я поїхала з міста і змінила номер телефону. Чи жалкувала я про це і чому я так вчинила? Мабуть була просто дуже юна і не готова до сімейного життя. Наступна зустріч з ним була через 30 років, коли я була заміжня і мала двох дорослих синів, на якій я зрозуміла що досі його кохаю

30 років тому я зустріла своє справжнє кохання. Матвій був викладачем в моєму виші, дуже амбіційний і

Після весілля дружина попросилась жити у батьків. Казала, що так буде їй комфортно, і в побуті простіше. Я не хотів, думав що краще жити окремо. Та все ж погодився. Знав би я тоді чим це для мене повернеться..

Я ніколи не розумів, чому рідні стараються зіпсувати життя молодим – якось ненавмисно їх посварити