Антоняк Ірина

Знаєте, я люблю дітей, просто не геть усіх. Вже зрозуміла, що найбільше мені подобаються чемні дітки.

Неподалік від нас вже давно працює невеличкий магазин. Проте, у ньому є все. Справа ще й в тому, що працюють

Прикро іноді те, як ставляться до іноземців. Хоча вони можуть бути зовсім ні в чому не винні.

Я собі завжди міркував, що 50 років – то вже старі люди. Не кажучи вже про 60-літніх. Зараз мені 46 і

Старші люди так часто дивують. Я наприклад ніколи не могла порозумітись з дідом. Ну дивна він людина і все.

Я так шкодую, що живу в великому місті. Іноді надзвичайно мрію переїхати у маленьке містечко.

Дитяча фантазія безмежна і дивовижна. Щоправда, іноді це дуже заважає жити. І хоч дітки зараз розумні

Така нерадісна ситуація трапилась сьогодні. Здається, Великдень, є привід тішитись і святкувати.

Вам теж здається, що серце не обирає в кого закохатись: ровесника, молодого чоловіка чи зовсім зрілого?

Я цікавлюсь тим, коли люди можуть бачити істину. От, наприклад, коли всі врешті зрозуміють, що жити в