Діти – Сторінка 1343 – Червоний камiнь

До 12 років мене виховувала мати, ніякої любові я від неї так і не відчула за ці роки. Тому попросилась жити у бабусі. Так більше мама мені й не дзвонила. В той день мені кортіло знати, чому вона зі мною так поступила і зателефонувала їй.

Можу з впевненістю сказати що в житті я ніколи не відчувала любові від матері. Так вийшло, що до 12 років

Якось до мене підійшла донька і сказала «Тато, нарешті я виходжу заміж». Ну й добре, кажу, коли приведеш свого нареченого познайомитись? А вона: «Я його запрошувала вже, він не хоче, каже що це пережитки минулого, зараз це непотрібно». Я занервував. В чиї руки я мав віддати свою єдину доньку? Коли ж таки майбутній зять прийшов, то я зрозумів що він не прагне спілкуватись зі мною

– До доньки заїжджаю я рідко, намагаюсь не набридати. В гостях у дітей навіть слова зайвого сказати не можу.

Я думала син забезпечує сім’ю. Ще й залишилась вuнна

Мій син завжди притримувався думки, що батьки не мають втручатись в особисте життя молодої сім’ї.

Батьки пішли до моїх тещі і тестя просити квартиру сестрі

Я завжди знав, що мої батьки і сестра дуже матеріально схиблен1 люди. Їх крім грошей практично нічого

Я вирішив зробити сюрприз дружині та запросив тещу трохи пожити до нас. Марина саме народила нашого первістка і я був переконаний, що допомога матері їй не буде зайвою.

Та коли дружина дізналась про це – то влаштувала мені скандал. Я й не зрозумів в чому справа і дуже образився.

Лише після весілля ми поговорили про наше фінансове майбутнє. Адже я був проти щоб нас забезпечували батьки дружини. На що кохана відповіла що і не збирається працювати

Коли ми з Яною почали зустрічатися у нас ніхто не вірив. Казали що ми з різних світів. І правда так було

Сестра повернулась невчасно: коли ми обжились у батьківському домі

Я завжди був вдячною людиною, та от чомусь в нашій сім’ї певна дискрим1нація. Не знаю, тому, що я хлопець

Те, що Василь Миронович не мій батько я дізналась в 14 років. Про це мені розповіла моя мати.

Рідного тата я ніколи не бачила та й не побачу – за рік роки після розлучення він загинув в автокатастрофі.

Моя Олена має справді добре серце, але її рідні цим дуже добре користуються. Теща вже звикла, що її донька виконує всі її забаганки та, навіть, не соромиться.

Моя дружина постійно має їй допомагати, давати гроші та й просто кидати усі справи та бігти за першим покликом.

Вийшовши заміж я не думала, що мені доведеться жити зі свекрухою в одному домі. І головне не в її, а в моєму.

Чому я повинна терпіти чужу жінку в себе у квартирі в той час, як її донька живе приспівуючи та згадує