Історії

Я студент третього курсу. Ми з одногрупниками ще того року запланували поїздку закордон – столицями Європи.

Така нерадісна ситуація трапилась сьогодні. Здається, Великдень, є привід тішитись і святкувати.

Мене дивують люди, які нічим не зацікавлені. От як вони живуть? Просто працюють, їдять, ходять до магазину і…все?

У громадському транспорті можна стати свідком дивних історій: інколи веселих, а інколи – не дуже.

Мене звуть Володимир, і мені вже 46 років. Я ні разу не був одружений і не мав власних дітей, хоча їх

Вам теж здається, що серце не обирає в кого закохатись: ровесника, молодого чоловіка чи зовсім зрілого?

Мене звати Олена, мені вже 29 років і у мене є чоловік та двоє чудових дітлахів. Старшому Євгенку 6 рочків

Я мама і маю трирічну донечку. Ми дуже любимо проводити час разом, а ще більше гуляти на вулиці.

– По-моєму все логічно, – спокійно говорив Олесь, батьки зобов’язані допомагати дітям, незалежно

Інтелігентна сім’я Василя Петровича якраз зібралася за столом. Вони хотіли попити смачного чаю.