Кохання

Мій друг дуже перебірливий щодо стосунків. Постійно він знаходить до чого можна придертись.

Ігор – мій друг дитинства. Ми виросли в одному дворі й, на щастя, змогли зберегти теплі стосунки аж дотепер.

Час – ресурс вичерпний і невідновний. Та ми чомусь звикли його найменше цінувати. Ось наприклад ті чоловіки

Бувають у цьому світі такі нагл1 дівчата. Живуть, як вареники в сметані, нічим не переймаються.

Аню я знаю ще з дитинства. Я жив у селі під Києвом, а через два будинки від мене жила її бабуся.

Три брати перед війн0ю попрощались з матір’ю, бо батька свого не знали. А навпроти їх хати жила

В двері постукали. Я відчинила. На порозі стояла дівчинка, років чотирьох. З великими заплаканими очима.

Я жила з Василем, сином тітки Люди у дворі. Дітьми ми грались в козаки-розбійники та хованки, лазили

Здається, що материнський інстинкт притаманний усім жінкам. Це чоловіки холодніші, байдужіші.